КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО | Вона така успішна... А що зі мною не так?"Заздрість чи дзеркало сили? ...

Logotipo de la comunidad de telegram - КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО
2024-07-14

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО

Número de suscriptores:
641
Fotos:
2330 
Videos:
224 
Enlaces:
204 
Categoría:
Psicología
Descripción:
Духовно-психологічна підтримка Психологічна просвіта Психологічні тренінги та стабілізаційні групи Тести та психологічні техніки Відповіді на запитання Пости для особистісного росту Інфа для батьків та подружжя Авторські вірші Життєві роздуми Цікаві думки

Canal КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО - @nata_bagata - №4406

"Вона така успішна... А що зі мною не так?"Заздрість чи дзеркало сили? Жіноча конкуренція в казках і житті. А ви коли-небудь ловили себе на думці: "Чому я не можу так, як вона?"Це не просто думка. Це — дзвінок. Можливо, саме так у вас заговорила заздрість — одна з найделікатніших форм жіночої конкуренції. Це відчуття з’являється раптово. Ти гортаєш стрічку, бачиш усмішки, досягнення, захоплені коментарі — і всередині щось стискається. Ще мить — і заздрість вже сидить поруч. Тиха, стримана, але наполеглива. І, ні, вона не завжди про зло. Часто — про потребу.У моєму авторському проєкті «Жіночі сценарії в казках», розбираючи сюжет «Жіночий підступ», ми багато говоримо про конкуренцію — не завжди про відкриту боротьбу. У жіночому варіанті вона часто закодована в інтонаціях, поглядах, невидимих правилах і глибинних потребах.⠀ Жіноча конкуренція — це не війна. Це вистава. І ти — актриса, сценаристка і глядач одночасно.Чоловіки змагаються просто: виграв-програв, посперечались — потисли руки.А жінки... ми можемо посміхатись, мовчати — і водночас вести цілу внутрішню кампанію: “Чим я гірша?”, “Чому вона?”, “А може, я недостатньо…” Ми не воюємо — ми порівнюємо. І часто — самих себе з ідеалами, які самі ж і створили.⠀ У колективах, у мамських чатах, у дружніх компаніях, навіть серед сестер — гра починається. Хто “краще” варить борщ, чия дитина розумніша, хто має кращу фігуру після 40, 50, хто швидше вийшла заміж, хто більше досягла в бізнесі…Але, чесно? Часто ми самі не знаємо, за що боремось. І втомлюємось ще до того, як зрозуміли, навіщо це нам.Заздрість — це не гріх. Це стрілка компаса.Вона не завжди про "бути як вона".Частіше — про "нарешті побачити, чого хочу я". Бо як тільки ми чесно визнаємо: “Я заздрю”, — ми відкриваємо двері до себе. Не до того, щоб когось перемагати. А до того, щоб краще зрозуміти: де моя потреба, яку я сховала за образу, сором чи мовчання. А тепер — кілька питань для вас. Але не відповідей. Просто подумайте.• У якій ситуації я відчувала заздрість — і як вона мені «говорить» про мої справжні бажання?• Коли я востаннє змагалася з іншою жінкою — і чи справді я змагалася з нею, а не з власною невпевненістю?• Який комплімент я не можу щиро сказати іншій? І що це говорить про мене?• Чи вмію я радіти чужому злету, не знецінюючи себе? Жіноча конкуренція — це тонка матерія. Вона може стати отрутою, а може — ключем до себе.Важливо не боятись подивитись у це дзеркало. Бо, можливо, саме там — та жінка, якою ти давно хочеш стати.#саморозвиток
127
25-05-24 23:09