САП просить конфіскувати нерухомість подружжя київських суддівІдеться про суддів Шевченківського і Подільського райсудів Києва Андрія Анохіна та Лесі Будзан відповідно. На думку прокурора САП, дружина Анохіна та його рідний брат набули у власність квартиру в Києві загальною площею 104 квадратних метри (по 50% частка кожного) і два паркомісця в столиці на загальну суму 7,32 млн грн (одне в дружини, інше в брата).На думку прокурора, дружина судді Анохіна не мала фінансової можливості придбати вказане майно. До того ж, зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та другої частки квартири. Він не використовує придбане майно, не здійснює витрати на його утримання та обслуговування, а також був фінансово неспроможним його придбати. Як встановила САП, подружжя суддів не мали законних доходів для придбання цього майна. Прокурор просив накласти арешт на цю квартиру та 2 машиномісця.На майно накладено арешт у забезпечення розгляду позову.
Обвинувачений оперативник з вироком звільнився з СБУ і мобілізувався в НГУ, щоб зупинити справуОперативний співробітник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Сергій Щербаковським спочатку намагався зупинити слухання справи у зв'язку зі службою в Управлінні СБУ в Запорізькій області, але йому відмовили, бо це не мобілізація. Тоді він звільнився з СБУ за сімейними обставинами (самостійно виховання дитини за рішенням суду). Це було 16 червня, але вже 21 червня самостійно мобілізувався до однієї з частин Національної гвардії.А ось це вже стало підставою для зупинки справи. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду призупинила розгляд скарги на вирок, яким Щербаковського засудили до 10 років позбавлення волі за хабар. Рішення ухвалила колегія: головуюча Інна Калугіна та суддя Віктор Панкулич. Одночасно третій член колегії (Микола Глотов) виніс окрему думку, що вказане не є підставою для зупинки і Щербаковський намагається затягнути розгляд справи і не дати вироку набрати законної сили. Сам обвинувачений жодного разу не з'явився до суду для апеляційного розгляду.
Ексдетектива БЕБ відправили в слідчий ізоляторВищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього детектива першого відділу детективів управління захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Бюро економічної безпеки Артема Мацієвського. Альтернативою йому визначили 4,24 млн грн застави. У разі її внесення Мацієвський вийде з-під варти і на нього покладуть такі обов'язки: прибувати за вимогою; не відлучатися із Києва без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними та іншими особами; здати на зберігання закордонні паспорти.За версією слідства, Мацієвський у змові з колишнім слідчим Нацполіції Київщини Владиславом Біликовим вимагали 150 тисяч доларів неправомірної вигоди у керівника компанії «СхідЗахід» Василя Боробця. За даними слідства, саме стільки коштувало непритягнення до кримінальної відповідальності та розблокування рахунків фірми. Особи тиснули на підприємця, переконуючи його у неминучості підозри, вироку і конфіскації майна.
НАБУ затримало родича співвласника Кварталу 95Антикорупційні органи затримали родича співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча Леоніда Міндіча. Слідство вважає його організатором схем заволодіння коштами АТ «Харківобленерго» на закупівлях трансформаторного обладнання та електровимірювальних приладів. Його тимчасово арештували під час спроби виїхати за кордон.За версією слідства, колишній керівник АТ «Харківобленерго» Костянтин Логвиненко був у змові з родичем Міндіча, який здійснював контроль за низкою комерційних підприємств-постачальників енергетичного обладнання. Вони створили організовану групу, до якої також увійшли інші співробітники товариства, з метою систематичного заволодіння коштами підприємства.Часткове виконання договорів закупівлі обладнання протягом 2021–2022 років завдало АТ «Харківобленерго» збитків на 12,5 млн грн. Наміри щодо заволодіння іншою частиною коштів, а саме 120 млн грн, були зірвані після запровадження режиму воєнного стану та проведення слідчих дій детективами НАБУ.
Генерал-майора підозрюють у заволодінні службовим житломНАБУ і САП вручили підозру колишньому співробітнику Головного управління розвідки Міноборони, генерал-майору Олексію Бакуменку. Як встановило слідство, Бакуменко з дружиною мали дві квартири в Києві, але попри це Бакуменко просив в ГУР надати йому службове житло. У 2021 році він розлучився з дружиною, але, за даними слідства, продовжував з нею жити в одній квартирі. Також він подарував їй свою частку в одній з квартир і попросився на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов. 13 лютого 2022 року він попросив надати йому для проживання службове житло, яке 23 лютого задовольнили.У жовтні 22 року Бакуменко Бакуменко звернувся до відповідного органу з питанням приватизації службової квартири. 4 листопада він отримав свідоцтво про право власності на цю квартиру. 17 листопада житло остаточно приватизували. За таких обставин, генерал-майор Бакуменко підозрюється у заволодінні квартирою ринковою вартістю 3 835 152 грн шляхом шахрайства, вчиненого в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 ККУ). Також його підозрюють у неподачі декларації за 2021 рік у визначені строки (ст. 366-3 ККУ).До нього застосували запобіжний захід у вигляді застави розміром 242 240 грн. Бакуменко зобов'язаний: е відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з низкою осіб; не відвідувати місця, у яких розташовані ГУР МО та підпорядковані йому в/ч; здати на зберігання закордонні паспорти.У 2018 році Бакуменко в ЗМІ називали виконавчим директором ГУР Міноборони, а до цього він обіймав там посаду начальника 1 управління 4 департаменту. Також він подавав декларацію як військово-повітряного аташе при посольстві України в Білорусі.
Справу аеропорту «Одеса» скерували до суду, фігуранти пішли на угодуПрокурор САП скерував до суду обвинувальний акт з угодами стосовно бізнесменів Бориса Кауфмана і Алекса Боруховича (раніше Олександр Грановський) про організацію ним заволодіння комунальним аеропортом в Одесі та доходами від його діяльності. Крім них у справі обвинувачують: колишнього міського голову Одеси Олексія Костусєва, ексзаступника одеського мера Михайла Кучука, директора ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» Олексія Кочанова, довірену особу Кауфмана Костянтина Єфремова і співвласника фірми «Кліар-Сіті» Петра Багрія.За даними слідства, вказані особи розробили та реалізували злочинну схему, в результаті якої міжнародний аеропорт перейшов з власності територіальної громади у спільну власність міста та приватних інвесторів. В результаті подальших дій учасників схеми місто повністю втратило будь-який контроль над вказаним об'єктом та не отримувало від його діяльності жодного прибутку. Натомість, особи які отримали контроль над аеропортом роками привласнювали дохід від його діяльності.
Екссуддю Галічого звільнили від покарання, але він відбув частину ув'язнення17 березня 2021 року Вищий антикорупційний суд визнав колишнього суддю Жовтневого районного суду міста Дніпра Вадима Галічого винуватим у зловживанні впливом за неправомірну вигоду (ч. 2 ст. 369-2 ККУ). Йому призначили покаранням 3,5 років ув'язнення і взяли під варту.7 червня 2021 року Апеляційна палата ВАКС зменшила покарання до 2,5 років колонії. 2 грудня 2022 року Верховний суд скасував рішення АП ВАКС і призначив повторний апеляційний розгляд.Екссуддю мобілізували і в травні 2023 року слухання справи зупинили до його звільнення. Вже 14 жовтня 2024 року Галічий звільнився зі служби за сімейними обставинами (ймовірно, в нього народилася третя дитина, а до цього в нього на утриманні були двоє неповнолітніх дітей).Тому слухання справи знову відновили, але у справі встигли сплисти строки давності (буває, що ж). Тож АП ВАКС хоч і знову підтвердила 2,5 років ув'язнення для Галічого як покарання, але довелося його звільнити від решти покарання строком на 7 місяців 21 дня. Екссуддя відсидів 1 рік 10 місяців і 9 днів.
Сімох осіб затримали у справі бізнесмена КомарницькогоНАБУ і САП затримали сімох людей у справі колишнього співголову фракції «Блоку Леоніда Черновецького» Дениса Комарницького. Його вважають керівником злочинної організації. Також у справі підозрюють: заступника голови КМДА Петра Оленича, голову постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайла Терентьєва та члена цієї комісії, а також чинних депутатів КМР; перший заступник та заступник директора комунальних підприємств; четверо інших осіб. Зокрема, про підозру наразі повідомили 10 особам.За даними слідства, учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати торгів. Депутати КМР та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів та об’єктів нерухомості.У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн, чим завдано збитків на цю суму.Водночас, завдяки своєчасним діям правоохоронних органів, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн.
Нардепу Бондару повідомили про підозруНАБУ і САП вважають народного депутата Віктора Бондара співорганізатором розкрадань на АТ «Укрзалізниця». Разом із ним іншим співорганізатором, на думку слідства, є столичний підприємець Володимир Котляр. Також у цій справі підозрюється колишній перший заступник начальника філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ Олексій Онисимюк (є підозрюваним/обвинуваченим ще у двох справах). Також у справі кабелів раніше повідомляти про підозру працівнику СБУ Артему Шилу. Загалом 8 підозрюваних.За даними слідства, нардеп Бондар та Котляр розробили схему, яка передбачала постачання продукції УЗ за завищеними цінами. Для цього вступили у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої зокрема входила посадова особа УЗ. Діючи як своєрідний «бек-офіс» товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли за певний відсоток від суми закупівель забезпечити перемогу підконтрольних підприємцю компаній у закупівлях. У результаті протягом 2021-2022 рр. у тендерах УЗ на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли підконтрольні підприємцю компанії. Унаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд.
Ексзаступнику керівника Харківської облради Скоробагачу повідомили про підозруНАБУ і САП викрили злочинну групу, учасники якої завдали майже 60 млн грн збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» в умовах воєнного стану. Організатором слідство вважає колишнього заступника голови, ексдепутата Харківської облради Володимир Скоробагача. Він перебуває за кордоном.За версією слідства, він у квітні 2022 року створив організовану групу, до якої залучив керівника приватного товариства як виконавця та його засновника як пособника, тоді як сам був інвестором цієї компанії. Метою було заволодіння електроенергією з Об'єднаної енергетичної системи України та легалізації коштів від її продажу.Учасники групи заздалегідь придбали три компанії з ліцензіями на постачання електроенергії, які у червні 2022 року отримали електроенергію з ОЕС та передали її підконтрольному товариству для продажу кінцевим споживачам. Водночас фінансова відповідальність за отриману електроенергію лягла на вищезгадані компанії-прокладки.Отримані від продажу електроенергії кошти ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не отримало. Аби приховати джерело походження, їх переказали на рахунки фінансових компаній під виглядом поверненням позик. Фінансові компанії за винагороду в розмірі 0,5% від суми переказу перекинули ці кошти на інші підконтрольні компанії, які вивели їх на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої на території Республіки Болгарія.
