Я багато разів чула про те, що іммігрантам найлегше подружитися з іншими іммігрантами, тоді як німці - це справжня фортеця. Що подружитися з німцями через їх ввічливу відстороненість чи не неможливо. На днях я провела розрахунки. Виявилося, що за час мого життя в Берліні нових друзів-німців у мене з'явилося рівно ж стільки, скільки нових друзів-іноземців. І з усіх цих нових друзів найближча подруга в мене німкеня.В чому секрет? Це "неправильні" німці чи це я їм чомусь дуже подобаюсь? Чому для інших іммігрантів це така проблема?Можливо, для тих, хто не дуже говорить німецькою, причина полягає в мові? Тим не менш, з двома німецькими друзями я завжди говорю англійською, бо так вже повелося, і тому що мені було сказано, що вони жадають мовної практики 🤔Чи це проблема у знаходженні німців в першу чергу? Бо якщо працюєш в міжнародному середовищі, то, можливо,всі колеги іноземці. Але ж друзі знаходяться не тільки на роботі...Загалом, це для мене загадка. Або проблему дружби з німцями перебільшують, або я притягую німців. Теорії приймаються.