🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР

Уважно стежу за тим, що відбувається в Ірані. І ось чому.Ормузька протока фактично закрита. Нафта вже перетнула позначку $100 за барель.Всі стрічки соцмереж забиті новинами про Іран. Атаки на банки в Дубаї, удари по американських базах, удар по острову Харк. Через нього Іран експортує 90% своєї нафти.Наша війна – десь нижче. Майже ніяких згадок про масований ракетний удар РФ по енергетиці минулої ночі.Ця війна вже б’є по нас.Перше. Дорожчає паливо, логістика, відновлення. Як наслідок дорожчає все. Курс долара росте. РФ продовжує руйнувати нам енергетику.Друге. Увага Заходу переключилась. Конгрес, Брюссель, медіа дивляться на Перську затоку. Наша війна – вже не перша сторінка.Третє. Москва намагається використати цю ситуацію на свою користь. Поки партнери дивляться на Тегеран, Росія робить своє. Тисне на фронті, шукає вікно для зняття санкцій. Коли нафта дорога і світ відволікається, це вікно, на жаль, відкривається.Четверте. Якщо війна в Ірані продовжиться, слід очікувати мільйони біженців з Ірану, які підуть на північ, у бік Європи. Нова міграційна криза. Європа буде зайнята цим. І фокус уваги ще більше зменшиться.П’яте. Переговорний трек по Україні відсунутий. Вашингтон думає зараз про Тегеран.Коли з’являється нова велика війна, світ не просто переключає увагу.Він перерозподіляє ресурси.Це три речі. Зброя, гроші та політична увага. Підтримка для нас стає дорожчою політично і все складнішою.Наприклад, зброя. Іран випускає сотні балістичних ракет. Їх треба збивати. За ракетами для Patriot тепер у черзі – не тільки ми. Весь Близький Схід.І саме тут, за всіма трьома позиціями, ризик для нас.США не можуть вести нескінченну кількість криз одночасно. Є війна РФ проти України. А зараз додався Іран-Ізраїль, і ще є Тайвань-Китай, які нікуди не ділися.Ми не впливаємо на це. На жаль.Але Україна тримається. Люди тримаються.Тому і розраховуємо на себе і на Європу. Вони поруч і розуміють, що, якщо щось станеться з нами, наступні – вони.Наші антидронові рішення, досвід наших військових, ми як гаранти безпеки Європи. Це і є наші карти, як каже Трамп, у цій великій геополітиці.Прогнози тут робити марно. Світ входить у період кількох одночасних воєн. У таких умовах все змінюється надто швидко.Але одне залишається незмінним.Україна була, є і буде.

Дніпропетровській області 94 роки.Є речі, які мало хто усвідомлює.Наша область старша за сучасний Ізраїль. За сучасну Німеччину. За половину держав на карті Європи.За населенням і промисловістю – це Латвія плюс Естонія. Дві країни ЄС. В одній українській області.Тепер додайте сюди: сто відсотків марганцю країни, вісімдесять – заліза. Титан. Вугілля Західного Донбасу. Ракети, які тримали ядерний паритет під час холодної війни, будувалися тут. Будували «Зеніт» для «Морського старту». Робили перший ступінь Antares для місій NASA. Найбільша кількість електропідстанцій у країні, ГЕС на Дніпрі. Найдовше місто Європи. Найурбанізованіший регіон. Друга за площею область.Наш регіон – основа промисловості держави. І ще багато чого, що в один пост просто не вміщується.З 2014-го ми стали тиловим хабом війни. А з 2022-го – прифронтовим регіоном. Прийняли майже пів мільйона переселенців. І це тільки наразі. Мільярди на оборону з бюджету області. Обстріли, блекаути, відновлення, знову обстріли, знову відновлення. Кожен день. Вже пішов п’ятий рік повномасштабної війни.А тепер головне. Після війни наш регіон стане центром відбудови. Не тому, що хтось вирішить. А тому що логістика, інфраструктура, ресурси і люди, які пройшли крізь усе це, – вони нікуди не дінуться. Вони тут. І вони вміють працювати під тиском, якого більшість людей навіть уявити не здатна.Саме ті регіони, які найбільше постраждали від війни, найкраще підготовлені до відбудови. Не тому що руйнування автоматично породжує будівництво. А тому що за ці роки сформувався тип управління – під тиском, без пауз, без права на помилку. І тому що є люди, які хочуть повернутися додому. До своєї землі. І вони повернуться після війни. І все зруйноване буде відбудоване. Рано чи пізно.З днем народження, Дніпропетровщино.

Сьогодні День спротиву окупації Криму. І важливо розуміти: Крим не здали. За Крим билися. Просто цю історію незручно згадувати, бо вона ставить дуже неприємні запитання. Відповідей на багато з яких досі немає.26 лютого 2014 року під парламент у Сімферополі вийшли десять тисяч людей. Українці, кримські татари, представники інших національностей. Прийшли, бо це їхня земля і їхня країна. Стояли проти «Беркуту» і проросійських бойовиків. Двоє загинули. І зробили неможливе: зірвали сесію парламенту, яка мала запустити механізм відʼєднання.О п’ятій ранку 27-го зайшли російські військові. Без знаків. З автоматами. Парламент, уряд, аеропорти. Далі псевдореферендум, анексія, репресії. Тих людей, які 26-го вийшли захищати Україну, окупаційна влада потім посадила. «Справа 26 лютого». На лаві підсудних – виключно кримські татари. Не бойовики. Не військові без знаків розрізнення. Люди, які стояли з прапорами.І це не просто історія. Крим 2014-го – це бета-версія того, що Росія потім спробувала зробити з усією Україною. Не вийшло. Тому що ми зробили висновки з кримського уроку.Ми на Дніпропетровщині це розуміємо без пояснень. Те, що почалось у Криму, дійшло до нас ракетами і дронами. 12 років тому комусь здавалось, що це далеко і не про них. Виявилось – про всіх.Тим, хто стояв тоді під парламентом у Сімферополі, – ви були першими. І ви були праві. Спротив, який ви почали того ранку, не закінчився. Він продовжується на фронті, в окупації, в кожному місті, яке тримається попри обстріли. Дякую вам. І тим, хто тримає оборону зараз.

🟥25.02.2026.Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 07:30.❗️Важка ситуація у Синельниківському районі. Ворог нещадно атакує прифронтові громади КАБами й БпЛА. Є загиблі та постраждалі. Звертаюсь до усіх мешканців, хто відмовився від обовʼязкової евакуації. Загроза дуже серйозна. Ніяке майно не варте життя. ▪️Синельниківський район.🔺Внаслідок вчорашнього удару КАБами по Маломихайлівській громаді частково зруйнований підʼїзд житлового будинку.Досі тривають пошукові роботи. Під завалами можуть знаходитися 4 людини.🔺Також через вечірній удар КАБами по Покровській громаді загинули двоє людей - 71-річний чоловік та жінка 89 років. Поранені ще пʼятеро людей. Пошкоджені 6 приватних будинків. 🔺У Васильківській громаді внаслідок атаки БпЛА постраждав 61-річний чоловік. Пошкоджене фермерське господарство. Горів приватний будинок. Пошкоджені 2 господарські споруди й авто. Щирі співчуття рідним загиблих. Якнайшвидшого одужання постраждалим. І велика вдячність нашим рятувальникам ДСНС, які працюють у таких небезпечних умовах. ▪️Нікопольський район. Зранку ворог обстріляв Нікополь з артилерії. Наслідки зʼясовуються. Підписатися /Facebook /Акаунт Х

Чотири роки повномасштабної війни.24 лютого 2022 року. Чотири роки вся Україна живе під звуки сирен, вибухів і під звуки рішень. Воює на фронті. Працює в тилу. Переконує партнерів. Тримає економіку. Вчиться бути ще сильнішою, ніж учора.Ця війна давно вийшла за межі географії. Ми виборюємо суб’єктність, можливість самим визначати свій курс і бути державою, а не територією для чужих сценаріїв.За ці чотири роки ми прожили ціле життя. Стали рішучішими, принциповішими. Зберегли керованість в регіоні, коли все могло посипатися.Україна вистояла там, де багато хто прогнозував падіння. Наше військо є одним з найсильніших у Європі і реальним гарантом нашої безпеки. Суспільство – одне із найбільш згуртованих. Держава – рішуча у досягненні своїх цілей.Сьогодні запит на мир – величезний. І я впевнений, що мир буде. Пам’ятаємо усіх, хто віддав життя за Україну. Підтримуємо кожного, хто сьогодні на передовій. Працюємо для тих, хто тут і хто ще повернеться.Україна була, є і буде.Ми дуже дорого за це заплатили.Миру нашій Україні.

Прочитав, що ЄС вимагає від України легалізації одностатевих шлюбів. І це є однією з умов вступу. У Дорожній карті за сферою «Верховенство права» Україна має ухвалити закон, що забезпечить юридичне визнання і захист одностатевих пар.При цьому точну дату вступу України в ЄС так і не назвали. Ні 2027-й, ні 2028-й. Консенсусу серед країн-членів немає. А off the record говорять, що не раніше 2030 року. Тобто вимоги є, а дати немає.Нашим партнерам з Європи перед тим, як виставляти такі вимоги, слід прочитати нашу Конституцію. І тим, хто від нашої держави веде перемовини на рівні міністерств, також. Щоб знати, що відповісти партнерам.Конституцію вільної та незалежної держави, яка зараз бореться за своє існування. У якій стаття 51 чітко визначає шлюб як союз жінки та чоловіка, заснований на вільній згоді. Без примусу.Тобто для того, щоб реалізувати вимогу чи зобов’язання ЄС щодо легалізації одностатевих шлюбів, нам треба змінити свою Конституцію.За умов воєнного стану це неможливо згідно зі статтею 157. Діє конституційна заборона.І окремо скажу, що я не вірю у те, що такий законопроєкт знайде голоси як у нинішньому складі Верховної Ради, так і в наступному.Тому є реальна дилема. З одного боку – євроінтеграція, яку підтримує абсолютна більшість українців. З іншого – Україна консервативна країна. І наші люди в більшості не підтримують одностатеві шлюби. Навіть якщо йдеться про цивільні партнерства, це питання має вирішувати українське суспільство. А не чиновники Єврокомісії.Водночас вважаю, що тиск у такій формі під час війни недопустимий. До того ж це є поживою для проросійської пропаганди. Кремль десятиліттями використовує цю тему для дискредитації європейського вибору.І ще декілька ремарок.Чи є держави в ЄС, які визначають своє законодавство вище, ніж законодавство ЄС?Так, є. Це Польща. Зараз 20-та економіка світу. У жовтні 2021 року Конституційний суд Польщі визнав, що норма про верховенство європейського права над польським суперечить Конституції країни.Тобто Варшава відповіла Брюсселю через Конституційний суд: наша Конституція вище. Так, це викликало серйозну кризу з Єврокомісією. Польщі заморожували кошти. Але Варшава відстояла своє право.Але Україна ще не член ЄС. І поки незрозуміло, коли буде. І навіть коли ми будемо вступати, нам необхідно зберегти пріоритет нашої Конституції над законодавством ЄС.Тому шановні європейські партнери, у нас є своя Конституція. І впевнений, що це справа часу, коли наш Конституційний суд відповість, що українська Конституція вище. І що шлюб – це вільна згода жінки і чоловіка без примусу.

🟥17.02.2026.Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 07:30.‼️Ворог здійснив комбінований ракетно-дроновий удар. Є пошкодження у 5 районах області.▪️Дніпровський район. У Дніпрі внаслідок атаки сталися пожежі. Пошкоджені підприємства, 3 адміністративні будівлі, дитячий футбольний клуб, 2 приватні будинки й 2 авто. ▪️Кам'янський район.У Криничанській громаді пошкоджений приватний будинок, господарська споруда й гараж. ▪️Криворізький район.Пошкоджена транспортна інфраструктура й підприємство. ▪️Нікопольський район.Окупанти били артилерією та дронами по райцентру, Мирівській, Червоногригорівській та Покровській сільській громадах. Сталася пожежа. Пошкоджені 2 магазини, майстерня, нотаріальна контора, навчальний центр, 4 багатоквартирні будинки, приватна оселя, господарська споруда, 8 легкових автомобілів, газогін та інфраструктура. ▪️Синельниківський район.Вчора ввечері ворог атакував Покровську громаду КАБами. Сталася пожежа. Горів приватний будинок. На щастя, всюди обійшлося без постраждалих.📷 Перші 6 фото - Дніпро. Інші - Нікопольщина. Підписатися /Facebook /Акаунт Х

Ще декілька слів про Мюнхен.Євросоюз поки не готовий назвати конкретну дату вступу України. Так заявила Кайя Каллас, головна дипломатка ЄС. Дослівно: «Потрібно зробити багато роботи».При тому, що, за повідомленнями ЗМІ, дата 2027 року обговорюється в контексті мирних переговорів між США, Україною та ЄС. При тому, що всі розуміють: це політичне рішення, а не бюрократична процедура.Чому так?Перше. Гроші. Писав про це неодноразово.Вступ України – це понад 40 мільйонів людей, які отримують доступ до структурних фондів і субсидій. У разі вступу одразу стає найбільшим реципієнтом в історії ЄС. Нинішні отримувачі – Польща, Румунія, країни Балтії – втрачають більшу частину дотацій. Якщо навіть не всі. Ці субсидії повинні будуть йти в Україну. Бути на словах за Україну і ділити бюджет – різні речі. Всі пам’ятають, як європейські фермери блокували наше зерно? Промисловці Центральної Європи теж бачать у нас конкурента.Друге. Влада.Україна в ЄС – це десятки нових депутатів Європарламенту. Місце в Єврокомісії та в Раді ЄС. Голос, на який доведеться зважати. Новий баланс сил. Великі країни – Франція, Німеччина – втрачають голоси, а за ними і вплив. Малі країни – Угорщина, Словаччина – втрачають блокуючу меншість.Хтось у цьому світі добровільно зменшує власну частку за столом прийняття рішень?Третє. Час.Мерц у Мюнхені говорив правильні слова. Бундесвер – найсильніша конвенційна армія Європи. Бригада в Литві. Ядерне стримування з Францією. Але між словами та реальністю – п’ять–вісім років. Європа не має зараз ні армії, ні досвіду, ні готового суспільства, ні політичної волі для самостійного стримування Росії.Україна сьогодні, воюючи, купує Європі час для підготовки їхніх країн та їхніх армій до можливості стримування РФ.Європейська військова допомога у 2025 році суттєво зросла. Ми вдячні їм за підтримку. Німеччина виділяє 11,5 мільярда на 2026-й – рекордна сума. Водночас значна частина цих коштів іде на розширення військового виробництва саме в Європі: нові заводи Rheinmetall, нові контракти європейського ВПК. Оборонна промисловість Європи зростає. Завантажуються їхні заводи та фабрики. Створюються нові робочі місця.Їхні армії вчаться у нас.Але зростає вона завдяки нашій стійкості та нашому досвіду.Наші Сили оборони мають досвід, якого немає ні в кого у світі. І це не лише жертва. Український військовий досвід Сил оборони є стратегічним капіталом.Це капітал, який має працювати на нас – на безпекові гарантії, на членство, на відбудову.Тому чітке місце України в ЄС – не подарунок. Це справедлива ціна партнерства.ЄС для нас – це відбудова громад. Відновлена енергетична інфраструктура. Гарантії, що після війни нас не залишать сам на сам із руїнами. Ринки для наших підприємств.Бжезінський писав: без України Росія перестає бути імперією. Але є зворотний бік: без України Європа не стає суб’єктом. Не може забезпечити свою безпеку. Просто не має чим. Це важливо, особливо зараз, коли США змушують їх платити за безпеку самостійно і в повному обсязі. А вони до цього також не готові.Президент і українська дипломатія діють стратегічно. Президент тисне на дату і правильно робить. Тому, що думає про майбутнє нашої країни. Про відбудову. Наші дипломати роблять все, щоб був чіткий якір ЄС – Україна.Україна – це ключ європейської безпеки XXI століття.

Провели робочу зустріч з послом України у США Ольгою Стефанішиною. Обговорили конкретні формати партнерства для Дніпропетровщини: співпраця зі штатами-партнерами, пошук міст-партнерів для наших прифронтових громад.Сьогодні наш регіон має партнерство зі штатом Нью-Джерсі. Меморандум про співпрацю було підписано у жовтні 2025 року. Це був важливий крок для розвитку економічної співпраці, інфраструктурних та інноваційних проєктів.Водночас на початку 2026 року у Нью-Джерсі відбулася зміна виконавчої влади. Змінився губернатор штату. Об’єктивно такі переходи потребують часу на оновлення пріоритетів, тому з практичної точки зору партнерство зараз перебуває на паузі.Саме тому під час зустрічі окремо обговорили інші штати та американські міста, які можуть стати партнерами для наших громад – передусім прифронтових. Є конкретні напрацювання, над якими зараз працюємо разом з посольством.Фокус незмінний: інфраструктура, економіка, відновлення.Щиро дякую пані послу та команді посольства за підтримку нашої делегації, відкритість і готовність співпрацювати заради конкретних результатів.

Дональд Трамп у понеділок оголосив про старт Project Vault – першого цивільного резерву критичних мінералів. $10 млрд кредиту від Експортно-імпортного банку плюс $1.67 млрд від приватного капіталу. Галій, кобальт, літій, графіт, титан, марганець, нікель. Без них не працюють електромобілі, чипи, реактивні двигуни.Логіка проста: Китай контролює 70-80% світової переробки цих металів. Залежність від нього – ризик для економіки й оборонки. Тому США копіюють модель нафтового резерву, але замість барелів – мінерали для технологій.Серед учасників – General Motors, Boeing, Google та інші. Побудова інфраструктури з конкретними ланцюгами постачання.Фактично Трамп посилає політичний сигнал: критичні мінерали тепер прирівнюються до портів і військових баз. Економічна безпека дорівнює національній.Україна має літій, титан, графіт, марганець, нікель, кобальт, уран. Дніпропетровська область (після тимчасово окупованої Донецької) – найбагатший регіон на ці ресурси. Нікопольський марганцевий басейн є найбільшим у світі. Графіт, титан – все це є у нас. Коли війна закінчиться, а я впевнений, що закінчиться, американські компанії будуть у нас.І тут зʼявиться критичний виклик: щоб ми не стали просто постачальником сировини, а були елементом архітектури технологічної безпеки. З переробкою, виробництвом в нашій країні.Світ готується до довгого протистояння за суверенітет у технологіях та критичних копалинах. Якщо ми вчасно вбудуємося у цю логіку, то опинимося в центрі нової економіки не лише Європи, а й США. Але для цього треба одне – закінчення війни.