Мій Господи! Не знаю що в Тебе просить!Один Ти відаєш, що маєм на потребу.Ти більше любиш нас, ніж можем себе ми любить.Дай же нам те, що вгодне буде Небу.Отче Святий! Ти слугам Твоїм дай,Таких дарів, яких просить не вмієм.Дай доторкнутися хітону Твого край,Щоби зцілитись, - душею бо хворієм.Перед Тобою нині стоїмо,З відкритим серцем, на яке взираєш.Потребу бачиш, Спасе, Ти тогО,Чого не бачим ми, але Ти знаєш.Ми не дерзаємо просить хреста,Ми не дерзаємо просити втіхи,В молитві відкриваємо уста, Благаючи, щоби відвів ти лихо.Споглянь! І з нами те Ти сотвори, По Твоїй милості, що буде Тобі вгодно!Ти порази нас Спасе і зціли,Ти низложи, і підведи з безодні.Перед Твоєю волею Святою, Благоговієм і безмовствуємо ми.Бо неосяжною для нас судьбою,Ти стелиш шлях життя перед людьми. Себе приносимо Тобі ми в жертву,Себе цілком Тобі ми віддаєм.Бажання іншого, окрім служить Тобі – не маєм,Твоєї волі виконавцями стаєм.Навчи нас Господи молитись!Дай хліб насущний, Отче наш!Щоб всього злого сторонитись,Сам в нас молися повсякчас!+М.О. березень 2026.( за мотивом «молитва щоденна Господу Ісусу Христу святителя Філарета Дроздова)