Юлія Мусаковська. Вірші.

*** Бог упокорення любить ласкавих телят, Тепла піддатлива плоть одурманює швидко. Цілить батіг — і під ним розпускається квітка. Тим, що не смикались, менше удари болять. Бог упокорення любить ласкавих телят. Бог упокорення любить ласкавих телят. Свіжа солома, вода у поїлці в теляти. Просто повірити — і перестати стріляти. Тільки безбожники з оком розплющеним сплять. Бог упокорення любить ласкавих телят. Бог упокорення любить ласкавих телят. Бог упокорення просить — кривавої жертви. Міцно прив’язані все-таки краще, ніж мертві, Перші підуть на забій, хто співає не в лад. Бог упокорення любить ласкавих телят. Бог упокорення любить ласкавих телят. Б'ють, наче дзвони соборні, дзвіночки на шиї, Кільця заліза безжалісно ніздрі прошили. Мукають мамки пахучі — та їм не велять. Бог упокорення любить ласкавих телят. Бог упокорення любить ласкавих телят. Їх би мастити, як мед, і тулити до рани. Їм би дивитися і ремиґати стараннопоміж трави, у якій помирає солдат. Бог упокорення любить ласкавих телят. (“Бог свободи”, 2021)