Папужки. Або «ти взагалі хто такий?»Вже всоте в інтернеті одне й те саме. Людина роками працює на фронт або воює сама. Зриває нерви, втрачає здоров’я, ховає друзів... Іноді — робить кар’єру в Армії або як фахівець військової промисловості, стає відомим волонтером. А потім відкриваються ворота в пекло. На нього набігають натовпи мілф з кухонними лопатками та вгодованих диванних знавців. Великі експерти з усіх питань. І починають змішувати з лайном. Цей не так командував фронтами, той «позеленів», ця, напевно, краде (але це не точно)... Ви, блх, взагалі, хто такі, щоб судити бойових генералів, польових офіцерів, технарів і волонтерів??? Дванадцять років війни тільки верещали правильні слова, жрали і срали в теплі і ходили на свої куртуазні тусовки. А зараз, у черговому нападі «боротьби за електорат», перед міфічними виборами - уявили себе рівними тим, хто тримав небо весь цей час. Тим, хто волонтерив, воював і винаходив. Тим, хто нас навчав і лікував. Повертайтеся на кухні та до гри в танки. Не лізьте в дорослі справи. Вони вас не стосуються.