Вибачте, звичайно. Але про перспективи змушені думати не лише придворні радники та пикейні жилети телемарафону. Тим паче, коли їхні особисті інтереси не мають жодного стосунку до збереження держави, міст та мешканців. Про явне бажання частини правлячого кубла стати легітимним урядом у вигнанні — і згадувати не хочеться.Зараз нам пропонується стратегія Олександра Матросова.Тримайтеся! Ще років три! Закордон нам допоможе!Крики про те, що у ворога гроші раніше, ніж у нас бійці — і, водночас, нафтопровід «Дружба». Кредит від ЄС — і сотні мільйонів на зомбі-марафон.Ракет ППО — ледь вистачає на столицю.З 13 «Іскандерів» сьогодні вночі збито НУЛЬ. Це ще не розстріл у тирі — але перспективи нових поставок попливли в Ормузьку протоку. Разом із нашою елітою ППО. Шейхи важливіші.Мобілізація, під верески радісної гопоти, провалена. Політота стрункими рядами бореться за електорат енурезників. Про вакханалію броні та відстрочок жодна сука рота не розкриє — сакральний рейтинг важливіший.Про зміну владної вертикалі - мова не йде взагалі. Ні гламурними виборами, ні іншими методами. «Еліти» все влаштовує. Серйозні люди заробляють серйозні гроші, діти у всіх у безпеці - а для бидла є телевізор і ТЦК.Нам треба змінювати правила. Інакше — ми ще недовго побудемо «щитом Європи», дамо час бюргерам переозброїтися — а самі підемо в небуття.Без патологічної законослухняності та куртуазних конвенцій. Нам потрібні не подвиги останніх Матросових, а методи Ігруна. Не «неприступні фортеці» у панельній забудові, а асиметричний удар.Ракетний завод — це не стіни, а п’ять кранівниць без охорони. Банк, міністерство, Останкіно, РЖД, енергетика ворога — це сотня ключових фахівців. Серце темряви — це місто Москва в межах МКАД.Технології дозволяють, людей вистачить. Потрібна структура. Без політоти, гуманізму та кротоферми — тільки робота на результат