👨‍🦳«Лис Микита. Пісні перша-друга», Люда Самусь (малюнок), Богдан Кордоба (авторі ідеї/сценарію)Сторінки:🔗

Пісня перша🔗

Пісня другаАнотація видавця до «Пісні першої»:

Мабуть, немає жодної української дитини чи дорослого, хто б не знав Франкової казки про Лиса Микиту. Від першої появи 1890 року в дитячому журналі «Дзвінок» дотепер цей персонаж лишається чи не найвпізнаванішим звіром української літератури. Певною мірою його спіткала доля казки в її спрощеному розумінні – та варто лиш один раз ознайомитися з оригіналом, і міф про дитячу казку моментально розвіюється. Лиса ілюстрували багато визначних митців, і кожного разу він набував нової форми та нового значення. Зараз же настала черга постати йому у формі мальопису. З великим захватом і ще більшою відповідальністю презентуємо вам мальовану історію «Лис Микита. Пісня перша. Графічна адаптація за віршованою казкою Івана Франка».
Анотація видавця до «Пісні другої»:

«Гей хто в лїсї не буває, той не бачив, той не знає, як Микита Лис жиє», ― так починається Друга Пісня Франкової оповіді про невгамовного Лиса. А що ж ми про нього знаємо? Він хитрий, кмітливий і впертий. Він господар, сім’янин і кар’єрист. Вміє плести інтриги та викручуватися із небезпек. Не антагоніст і не протагоніст ― радше той, хто бере свою долю у власні руки. То яка натура Лиса? Дізнаємось із мальопису «Лис Микита. Пісня друга. Графічна адаптація за віршованою казкою Івана Франка».
Об'єднати обидва цьогорічні випуски серії в один допис навряд буде великим читерством, бо вони є досить рівними у своїх перевагах та недоліках. Другий неможливий без першого, але вже динамічніший, бо не є зачином, й те природно, з рештою ж… так. Почну з переваги: малюнок Самусь дуже впізнаваний, яскравий, стильний, динамічний та вдалий за тоном для гумористичної казки Франка. Автором ідеї (тобто, ініціатором проєкту) тут є Богдан Кордоба, а проте, оскільки замість сценарію — оригінальний текст Франка, то й творче вираження у мальописі цілковито на Люді Самусь. Досить проста композиційна сітка, різкий графічний контур і фактура малюнку, контрастні кольори й стилізовані персонажі: все це є для авторки фірмовим, все це вироблялось роками й тепер дуже файно лягає у наратив Франка. Утім, на противагу до тої переваги є й дуже помітний мінус: замість сценарію — оригінальний текст Франка². У багатьох місцях мальопис є понад усяку міру ілюстративним і дублюючим до тексту, із якого за таким підходом «рядок = панель» слід було й геть викинути за адаптації у мальопис абсолютно усе, крім діалогів. Малюнок Самусь достатньо промовистий сам по собі, ба більше що не так часто авторка береться за адаптацію чи інтерпретацію, й береться зображати дослівно те, що описано в тексті, хай і з власним фльором. Такий підхід значно більше личить пікчербукові, аніж мальопису. З однієї сторони, ви можете читати ілюстрованого Самусь «Лиса Микиту» Івана Франка дітям. Ймовірно, таке багато кого на задовольнить, бо українізовані історії про Ренара наразі мали отримати ілюстрації нового покоління. З іншої ж — ви могли мати ще динамічніший і вигадливіший у поданні класичного тексту мальопис, що для когось теж може бути важливим.#мальописроку2025 🐈‍⬛ всі дописи