Мовний дощ📓🌧 | ‍🦳«Лис Микита. Пісні перша-друга», Люда Самусь (малюнок), Богдан Кордо...

👨‍🦳«Лис Микита. Пісні перша-друга», Люда Самусь (малюнок), Богдан Кордоба (авторі ідеї/сценарію)Сторінки:🔗Пісня перша🔗Пісня другаАнотація видавця до «Пісні першої»:Мабуть, немає жодної української дитини чи дорослого, хто б не знав Франкової казки про Лиса Микиту. Від першої появи 1890 року в дитячому журналі «Дзвінок» дотепер цей персонаж лишається чи не найвпізнаванішим звіром української літератури. Певною мірою його спіткала доля казки в її спрощеному розумінні – та варто лиш один раз ознайомитися з оригіналом, і міф про дитячу казку моментально розвіюється. Лиса ілюстрували багато визначних митців, і кожного разу він набував нової форми та нового значення. Зараз же настала черга постати йому у формі мальопису. З великим захватом і ще більшою відповідальністю презентуємо вам мальовану історію «Лис Микита. Пісня перша. Графічна адаптація за віршованою казкою Івана Франка». Анотація видавця до «Пісні другої»:«Гей хто в лїсї не буває, той не бачив, той не знає, як Микита Лис жиє», ― так починається Друга Пісня Франкової оповіді про невгамовного Лиса. А що ж ми про нього знаємо? Він хитрий, кмітливий і впертий. Він господар, сім’янин і кар’єрист. Вміє плести інтриги та викручуватися із небезпек. Не антагоніст і не протагоніст ― радше той, хто бере свою долю у власні руки. То яка натура Лиса? Дізнаємось із мальопису «Лис Микита. Пісня друга. Графічна адаптація за віршованою казкою Івана Франка». Об'єднати обидва цьогорічні випуски серії в один допис навряд буде великим читерством, бо вони є досить рівними у своїх перевагах та недоліках. Другий неможливий без першого, але вже динамічніший, бо не є зачином, й те природно, з рештою ж… так. Почну з переваги: малюнок Самусь дуже впізнаваний, яскравий, стильний, динамічний та вдалий за тоном для гумористичної казки Франка. Автором ідеї (тобто, ініціатором проєкту) тут є Богдан Кордоба, а проте, оскільки замість сценарію — оригінальний текст Франка, то й творче вираження у мальописі цілковито на Люді Самусь. Досить проста композиційна сітка, різкий графічний контур і фактура малюнку, контрастні кольори й стилізовані персонажі: все це є для авторки фірмовим, все це вироблялось роками й тепер дуже файно лягає у наратив Франка. Утім, на противагу до тої переваги є й дуже помітний мінус: замість сценарію — оригінальний текст Франка². У багатьох місцях мальопис є понад усяку міру ілюстративним і дублюючим до тексту, із якого за таким підходом «рядок = панель» слід було й геть викинути за адаптації у мальопис абсолютно усе, крім діалогів. Малюнок Самусь достатньо промовистий сам по собі, ба більше що не так часто авторка береться за адаптацію чи інтерпретацію, й береться зображати дослівно те, що описано в тексті, хай і з власним фльором. Такий підхід значно більше личить пікчербукові, аніж мальопису.З однієї сторони, ви можете читати ілюстрованого Самусь «Лиса Микиту» Івана Франка дітям. Ймовірно, таке багато кого на задовольнить, бо українізовані історії про Ренара наразі мали отримати ілюстрації нового покоління. З іншої ж — ви могли мати ще динамічніший і вигадливіший у поданні класичного тексту мальопис, що для когось теж може бути важливим.#мальописроку2025 🐈‍⬛ всі дописи