Заглушка

​​"Кримський коридор" + Донецьк. 2/2Далі автомобільні шляхи. 👇🔺Ключова артерія - М14. Веде з Ростова повз Таганріг на Маріуполь, повз Бердянськ на Мелітополь і далі на Херсон. 🔺Тут Мелітополь ключовий вузол, де також проходить М18 (із Запоріжжя в Крим). Токмак - перехрестя шляхів із Василівки на Бердянськ і з Пологів на Мелітополь. 🔺Василівка і Пологи - окуповані прифронтові міста, важливі для росіян в організації оборони в цих районах, та слугують опорними пунктами для організації наступальних зусиль. Також є пряма дорога із Запоріжжя в Маріуполь через Оріхів і Пологи, яку ми перерізали під час наступу 2023 року в районі Мала Токмачка - Роботине. 🔺Ну і звісно М20, що з'єднує Донецьк та Маріуполь і де відбувається дуже продуктивна робота по ворожій логістиці. Удари по вантажівках зосереджені по найбільш активних трасах. Хоч південна магісталь під ударом також, але з верифікованих даних видно, що більше всього страждають околиці Донецька і траса з Донецька на Маріуполь. Щодо ударів по складах, то левова частка прив'язана саме до залізничної інфраструктури, що цілком логічно.Тепер змінимо перспективу. Частково наші сили, які обороняються від наступу з півдня та зі сходу, знаходяться в центральній позиції до противника. Поки що Донецький напрямок більш продуктивний, але якщо південний вийде на той же рівень, то можна буде з часом говорити про те, що "кримський коридор" з його транспортною інфраструктурою поступово втрачатиме свою попередню користь для росіян.Звісно варто бути обережним з такими прогнозами. Крім того, противник очевидно шукає рішення проблеми і багато залежить від того, чи знайде його. Якщо ж ні, то далі постає питання власне Криму, по якому також здійснюються удари, й ого інфраструктури. В першу чергу Керченського переходу.

​​​​Вирішив розширити тему ударів СОУ по "Кримському коридору". 1/2Це важливо з багатьох причин. 👇По-перше, нещодавня дискусія про відповідальність за мідлстрайки нині перейшла в практичну площину з відчутними результатами. По-друге, ці самі результати вже є не тільки у вигляді підтверджених уражених цілях, а й у визнанні противника. Це підтверджується деякими новинами крайнього часу:🔺 окупаційна адміністрація Херсонщини починає вводити обмеження на пересування територією півдня Херсонщини у напрямку Криму;🔺 є підтвердження про проблеми із забезпеченням населення паливом у окупованому Криму (причиною можуть бути як удари по логістиці, так і результати атак на нафтову інфраструктуру). Якщо хочете швидко побачити візуалізацію основної маси ударів по логістиці на окупованому Півдні включно з Донецьком-Маріуполем, то як завжди чудову роботу провів Clément Molin. Я вирішив заглибитися в питання того як виглядає цей коридор з точки зору логістичних шляхів. А Молін дав мені створені ним шари з геолокованими ударами, які мені допомогли з цим. https://x.com/clement_molin/status/2057804287682511006?s=20 👇Почнемо з залізниці, адже вона дає можливості перевозити великі вантажі. Одна справа тягати один танк чи 2 ББМ трасою, а зовсім інша - ешелонами возити десятки одиниць. Швидко захопивши "кримський коридор" росіяни отримали мережу залізничних доріг. Вони з'єднують ТОТ, зокрема Крим, з росією і з окупованим Донецьком. Ця мережа дала росіянам можливості перевозити сили і засоби вздовж фронту для забезпечення своїх операцій та оперативно перекидати їх між секторами. На карті червоними цятками помічено точки ударів по залізничній логістиці. Чорні лінії - це мережа колій. Зверніть увагу на низку вузлових ділянок. Наприклад Верхній Токмак, як перехрестя чи Токмак на шляху до Мелітополя. Якби їх вдалося перерізати влітку 2023 року, хто-зна чи ситуація зараз була б кардинально відмінна, але вплив на логістику це мало б значний. Удари по залізничній логістиці йдуть по гілці від Волновахи до Токмака і західніше.

🥳Друзі, ми раді оголосити про запуск нашого продукту під назвою Scribe!Scribe - це бот, що за допомогою ШІ формує новинні дайджести за обраними темами.Звучить заумно, але насправді це неймовірно корисна штука! Інформаційне середовище зараз перенасичине, тисячі публікацій 24/7. Будучи людиною нереально охопити всі ці дані, тому саме в цьому вам допоможе Scribe.Якщо ви прокидаєтесь вранці й відразу читаєте новини - Scribe для вас.Якщо ви приходите втомлений з роботи або навчання й хочете дізнатись, що взагалі за день сталось - Scribe для вас.Якщо маєте в фокусі одну тему, але хочете цікавитиcь додатково іншими - Scribe для вас.Багато ще можу перераховувати, але скажу просто Scribe для вас!Як це працює?Ви заходите в бота -> обираєте теми, що вас цікавлять -> обираєте зручний час, коли хочете отримувати дайджести -> вуаля, сетап завершений.Фактично в дайджесті охоплені основні топіки відносно теми, але з вижимкою основого та цікавого. Саме прикольне, дайджест приходить в двух форматах - письмовому та аудіо. Тобто ви просто можете ввімкнути аудіо в телеграмі, готуючи сніданок або вечерю та дізнатись, що ж було за цей день по цікавлячій вас темі!Всі, хто перейде за даним посиланням до 27.05.2026 отримають безкоштовний тиждень по будь-якому пакету - https://t.me/scribe_ai_bot?start=p_cyberboroshnoP.S. Пишучи цей пост вночі, допилюючи все для релізу з командою, можу чесно сказати, що я пишаюсь тим, що ми створили й сам користуюсь даним продуктом. Просто спробуйте й ви не пожалкуєте.

Розвідрони за 4к?В СОУ з'являється нова ніша дешевих розвідувальних дронів як відповідь на дедалі частіше використання дронів-перехоплювачів росіянами. Так, там не найкращі характеристики, немає тепловізора, картинка пливе крутіше за лелеку, є лише 30-кратний зум, обмежена дальність зв'язку і так далі.Але ціна як Дача Лаган (ну або Део Ланос).Такі літачки не шкода витрачати, їх можна пускати в один кінець і що головне — ЇХ РОБЛЯТЬ БАГАТО (ну звичайно, якщо дають на це гроші). При цьому в них є потенціал для апгрейду. Таким чином потенційно ми можемо перевести всю прифронтову розвідку на дешеві крила, у той час як дорогі дрони будуть займатися спеціальними завданнями глибоко у тилу ворога. Ну або працювати там, де ТТХ дешевих літачків не дозволяють цього робити.Так ми зможемо зменшити не тільки фінансові втрати для держави, але й покращити можливості підрозділів, які не будуть тримати до останнього ту саму лелеку або шарка, аби тільки не отримати по шапці за їх втрату і сидіти ні з чим.Поки ця ніша лише формується, але замовлення і інтерес вже є, а значить і масовість — це лише питання часу.Тому, якщо цікаво, читайте нову статтю на «Оборонці», де розбирається, як їх зробили дешевше, що це дає і головне — який прайс?

Заступник командувача Повітряних сил полковник Єлізаров заявив, що 170 екіпажів ППО не збили жодного (!) Шахеда за рік, а ще 66 екіпажів знищили лише біля 10 дронів. Та додав, що мобілізованих людей в Україні достатньо, їх просто потрібно ефективно використовувати.Нарешті хоч хтось це озвучив. Проблема будь-якої масової та бюрократичної армії у велику війну – це неефективне використання наявних людей та неможливість звільнити з армії тих, хто не приносить війську жодної користі, але забирає на себе чималий матеріальний ресурс. Бо у нас реальність така, що велика кількість військовослужбовців у різних званнях просто рахуються в армії, але нічого дійсно корисного не роблять. І це в багатьох випадках не їх провина, а системи. Бо як ми побачили на прикладі ППО, у нас досі є купа підрозділів, які не виконують нічого корисного. А якщо по іншим родам військ чи структурам глибше глянути?Одне скорочення паперового обігу в армії призведе до суттєвого зменшення штатів, бо занадто велика кількість людей у цьому обігу задіяна. Проте всіх вивільнених у результаті людей не обов’язково відправляти в піхоту. Когось можна й звільнити з війська, давши можливість робити щось корисне на цивілі. Як і чималу кількість старших офіцерів старих генерацій, від яких зараз реально ніякого толку. Або ось свіжа новина – скандального начальника Ужгородського РТЦК «переведуть до бойової частини після скандалу з умовами утримання мобілізованих». Питання, а навіщо він у бойовій частині? Він же не на позиціях буде сидіти, а десь у штабі, отримувати відповідні доплати, просування і так далі. Чого б його не звільнити з війська взагалі? Бо йому ще треба кілька років до пенсії?Загалом, старе гасло «Народ до зброї!» у нинішніх умовах війни, коли все більше воюють машини, а ШІ стрімко розвивається, вже неактуальне. Особливо в умовах протистояння з РФ, яке має колосальний людський ресурс і хронічної демографічної кризи, яку Україна отримала внаслідок війни. Я б сказав, воно навіть шкідливе, бо сприяє створенню паразитуючих структур у війську. Треба шукати альтернативні шляхи й засоби, бо їх наразі безліч. (звісно – це питання дискусійне, бо впевнений, опоненти наведуть багато аргументів, адекватних і не дуже, на користь масової армії).В цілому – аудит, реорганізація, перерозподіл та зміни – це те, чого ЗСУ зараз найбільше потребують.

German Aid to Ukraine1) Німеччина та Україна щойно підписали декларацію про стратегічне партнерство, яка також передбачає угоди щодо постачання та фінансування ракет PAC-2 GEM-T для українських батарей MIM-104 Patriot, батарей IRIS-T SLM, ударних дронів дальнього радіусу дії «Анубіс» та ударних дронів середнього радіусу дії «Сет-Х».2) Дуже цікавий момент у сьогоднішній декларації про стратегічне партнерство між Німеччиною та Україною: окрім збільшення обсягів виробництва та постачання засобів протиповітряної оборони для України, у документі зазначено, що обидві країни «зосередять зусилля на прискоренні розробки протибалістичної системи ПРО».Лише кілька днів тому агентство Reuters повідомило: «Компанія Fire Point, виробник української крилатої ракети «Фламінго», веде переговори з європейськими компаніями щодо запуску нової системи протиповітряної оборони до наступного року, повідомив Reuters один із керівників компанії, створюючи недорогу альтернативу системі Patriot, яку дедалі важче придбати».З огляду на те, що Patriot наразі є найкращою системою протиповітряної оборони України з протиракетними можливостями, наскільки великі шанси, що це не пов’язано?3) Додаткові подробиці щодо угоди про постачання ракет Patriot, за інформацією Міністерства оборони Німеччини: Німеччина фінансує контракт між Україною та американським оборонним гігантом «Raytheon» на поставку кількох сотень (згідно з декларацією про стратегічне партнерство) ракет PAC-2 GEM-T.4) Німеччина та Україна підняли питання живої сили. У декларації про стратегічне партнерство зазначено, що Німеччина очікує від України зменшення кількості чоловіків призовного віку, які виїжджають з країни. Крім того, будуть вжиті заходи для сприяння поверненню українців, які проживають у Німеччині.5) Згідно з опублікованою сьогодні декларацією про стратегічне партнерство між Німеччиною та Україною, до 2029 року Німеччина інвестує понад 110 мільйонів євро, головним чином у відновлення та реформування системи вищої освіти та науки України.6) За словами міністра оборони України Федорова, Німеччина насправді фінансує виробництво не додаткових дивізіонів IRIS-T SLM для України, а 36 додаткових пускових установок. Це означає, що дві додаткові пускові установки (ймовірно, комбінація SLM/SLS) будуть інтегровані в кожен із 18 дивізіонів, про постачання яких було оголошено станом на сьогодні.7) За даними Міністерства оборони України, контракт, що фінансується Німеччиною для України, становить вражаючі 3,2 млрд євро! Це означає, що йдеться про набагато більше, ніж «лише» 200 або 300 ракет PAC-2 GEM-T для українських MIM-104 Patriot.

Розбір ракет, представлених на відео:1, 2) Попередньо модернізована ракета ЗРК "Корал", або похідна від нього. Можна побачити щось цілком схоже на логотип КБ "Луч", а також відсутність газодинамічних рулів при наявності інших аеродинамічних поверхонь.3) Ракета невідомого походження, цілком ймовірно, що це одна з ракет, розробка яких почалась під час програми "FrankenSAM" та взаємодії з США щодо інтеграції різних українських, американських та радянських виробів у зенітно-ракетні комплекси США, українські радіолокаційні системи та, можливо, радянські пускові установки.Абсолютна спекуляція без пруфів, але є ідея, що це ракета, розроблена під інтеграцію з українськими ПУ С-300/Patriot.4) Реверс-інжиніринг ракети 9М33 для самохідного зенітно-ракетного комплексу 9К33 "Оса". На даний момент зовсім немає інформації щодо самої ракети або її застосування, але можна відмітити її використання (див. світлину 5, уламки схожої ракети).Усі дані взяті з відкритих джерел та є повною спекуляцією для чисто навчального інтересу в області ракетобудівництва, сприймати на свій страх і ризик.

​​Масштабна проблема Чорного моря росії гірша, ніж здається - Naval NewsНа папері Військово-морський флот росії залишається домінуючою силою в Чорному морі. Але після того, як він фактично поступився контролем Україні через застосування безекіпажних надводних дронів, він стикається з наростаючою кризою: його ключова база в Новоросійську стає дедалі менш придатною для використання — якщо Москва не готова й надалі нести втрати бойових кораблів.Атака по російському фрегату 5 квітня, яка була частиною ширшого удару по російському чорноморському порту доповнює і без того довгий перелік яскравих епізодів цієї війни. Втім, вона глибше показує реальність у Чорному морі. Кораблі російського флоту більше не в безпеці на базі у Новоросійську. Перебазувавшись із Севастополя, щоб уникнути українських ударів, вони тепер стикаються зі схожим рівнем загроз у місці, яке раніше вважалося безпечним прихистком. Але виникає проблема — куди їм іти?Корабель проєкту 11356М класу «Григорович», імовірно «Адмірал Ессен», є одним із лише двох російських фрегатів у Чорному морі. Після знищення ракетного крейсера класу «Слава» «Москва» 14 квітня 2022 року вони стали найбільшими бойовими кораблями російського флоту в цьому регіоні та важливим стратегічним активом. Озброєні крилатими ракетами «Калібр», вони регулярно брали участь у ракетних ударах по Україні. Вони можуть запускати ракети, не виходячи з порту, і, ймовірно, саме до цього готувався цей корабель. Він стояв біля зовнішньої морської стінки, а не на звичному місці глибше всередині бази.Українські дрони зайшли з морського напрямку, щоб вразити фрегат, успішно влучили по нафтовій інфраструктурі поблизу, спричинивши масштабні пожежі.російський Чорноморський флот фактично замкнений у Новоросійську. Під загрозою безекіпажних надводних апаратів (USV), підводних дронів (AUV) і повітряних безпілотників (UAV), кораблі рідко виходять у море. Підводні човни часто занурюються прямо на місцях стоянки, щоб зменшити помітність для дронів.Тепер захисні хвилеломи Новоросійська перетворюються на пастку. Зростаюча точність і впевненість українських дронових сил означає, що це лише питання часу, коли буде завдано ще серйозніших ушкоджень. Розташований у гірській затоці на російському узбережжі Чорного моря, Новоросійськ знаходиться за 200–350 морських миль від територій, контрольованих Україною. Проблема росії полягає в тому, що в Чорному морі немає іншого порту для відступу. Порт у Сочі або Очамчирі (Грузія) є невеликими й мають обмежені можливості. А відступ через Волго-Донський канал до Каспійського моря може виявитися незворотним.Отже, цілком можливо, що невдовзі їх змусить вийти в море — обмінявши вразливість до повітряних дронів у порту на постійну загрозу від надводних безекіпажних апаратів у відкритих водах. У війні, де Росія фактично воює з країною «без флоту», кожна втрата корабля буде приниженням.

Тепер кілька коментарів на тему тексту вище. 🔺Не може не впасти в око збіг неймінгу. Лінія Дронів - так називався український проєкт, який почався на базі Сухопутних військ. Потім Маляр очолив СБС і це все перекочувало у цей рід сил. Чи вид сил. Виправте, якщо помиляюсь. Зате от концепції докорінно різні. Наша Лінія дронів стала відповіддю на наступальні зусилля росіян, які змогли за останні два роки захопити значну частину підконтрольного нам Донбасу та провести наступальні операції на інших напрямках з перемінним успіхом. Потрібно було зупиняти цей наступ і концепція передбачала, що Лінія дронів мала забезпечити вогневий вплив на наступаючі сили з метою їх зупинити. В противника ж все навпаки. У нас про підтримку оборони. У них про підтримку наступу. 🔺Автори розглянули два варіанти російського проєкту, які практикували різні зʼєднання. Все більш менш зрозуміло. Але в другому варіанті особисто мені трохи не зрозуміла концепція поділу на ешелони. А саме другий (до 25 км вглиб) і третій (до 35 км), перелік цілей у яких ідентичний. Або майже ідентичний. Можливо є якась причина, яку я не помітив. Можливо ттх засобів (складно зрозуміти чи різниця між 25 і 35 км настільки критична). Тим не менш, є структурний підхід. 🔺З ідеї поділу секторів і ешелонів на закріплення за ними конкретних екіпажів підтверджується думка, що росіяни ставлять також дещо іншу мету, використовують інший підхід щодо своїх безпілотних підрозділів. Якщо у нас ідеологія більше про знищення сил і засобів, піхоти, техніки противника, обладнання тощо. Саме в розрізі фронту, то противник ставить іншого роду концептуальну задачу. Контроль сектора, його ізоляція. Перекриття логістичного шляху. Зачистка неба над підрозділом і т.д.

Виробники дронів на оптиці зіткнулися з кризою оптоволокнаЧерез залежність від імпорту сировини багато українських виробників зіткнулися з дефіцитом оптоволокна. Причини дві. По-перше, у світі різко зріс попит на цей матеріал. По-друге, Китай — один із головних виробників — суттєво підняв ціни. Якщо раніше волокно типу G.657.A2, яке використовують для оптоволоконних дронів, коштувало близько $4 за кілометр, то зараз ціна доходить до $29.В АОЗ пояснюють глобальний дефіцит двома факторами: війною в Україні та різким зростанням попиту на цивільному ринку через будівництво дата-центрів для систем штучного інтелекту.У результаті компанії, які підписували контракти за ціною близько $5 за кілометр і вже оплатили замовлення, часто не можуть отримати продукцію. Китайські виробники вимагають доплатити ще приблизно $20 за кілометр — інакше готові просто повернути гроші.Криза вже позначилася на цінах. Якщо торік вартість самого дрона і котушки оптоволокна була приблизно однаковою, то тепер саме котушка формує більшу частину ціни виробу. Як розповіли мені у компанії VYRIY, собівартість оптоволоконних дронів за цей час зросла приблизно вдвічі. У пошуках дефіцитного волокна компанії вдаються до різних рішень. Наприклад, ділять великі котушки з оптоволокном на кілька коротших. Поки дефіцит оптоволокна, на щастя, не позначився на темпах постачання дронів, принаймні про це кажуть в АОЗ. Водночас ризик їх виникнення затримок в майбутньому зберігається.Особливо ситуація вдарила по малих і середніх виробниках. Вони не мають значних фінансових ресурсів, щоб формувати великі запаси компонентів, тому дефіцит відчувають першими. Частина компаній уже призупинила прийом нових замовлень і навіть зупинила власні цехи намотування бобін. Наскільки довготривалою буде ця криза, поки сказати складно. Однак тенденція до зростання цін, схоже, збережеться ще певний час. Що з цим намагаються робити виробники і як реагує на це держава — у новій статті.