Коротко кажучи:Мій сайтМій патреон 🤍Можливо, правильного моменту для цього допису ніколи не буде, тому я пишу його зараз. Я займаюся мистецтвом — це не моє хобі, а моя професія. Як і всім людям, мені потрібно їсти, платити за житло і якось триматися в цьому світі. Я працюю з 17 років, а першу роботу мала ще в 14, і за цей час встигла багато чого: працювала в івент-сфері, з дітьми й дорослими, на весіллях, з текстами й зображеннями, моделлю, у кавʼярнях у Німеччині, займалася волонтерським кураторством мистецьких проєктів, і весь цей час паралельно намагалася робити мистецтво. Чим старшою я стаю, тим чіткіше розумію, що щоб робити щось професіонально, потрібно фокусуватися і не розпорошуватися. Мистецтво для мене — це спосіб фіксувати час і реальність крізь власний фільтр, практику й вибрані мною інструменти, і я все ще вчуся цьому, усвідомлюючи, скільки ще потрібно прочитати, побачити й зробити. Мені страшно писати цей текст і бути такою відвертою, особливо зараз, коли світ здається нестабільним, але війна й еміграція навчили мене не відкладати життя і важливі речі на потім. Саме тому я вирішила запустити Patreon і зробила сайт, щоб маленькими кроками вибудовувати свою незалежність — від країн, обставин і постійного виживання. Мені не потрібно багато: мінімум на життя, матеріали і час від часу подорожі, щоб бачити світ і продовжувати працювати. На Patreon я буду ділитися своїми текстами, читати їх вголос, показувати процеси, ділитися думками про мистецтво, фільми, виставки й митців — це буде камерніший простір, ніж Instagram, і водночас спроба сформувати маленьку спільноту й точку опори, мій світ, який я можу нести з собою куди б не поїхала. Мій Instagram, Patreon і кожна небайдужа людина — це паливо, яке допомагає мені не зупинятися тут і зараз. Дякую, що дочитали.