Початок⤴️То, що ж ми маємо в результаті друзі. Протодиякон Іонінського монастиря, який зняв фільм, котрий архієпископ Іона нещадно піарив після створення, вирішив і після російського повномасштабного вторгнення в Україну заробити собі грошей на русскіх таваріщах. Показав фільмєц і в Відні, і в Москві. А потім в 2026 році за сприяння свого друга Іони вирішив ще раз заробити і на наївних молодих українцях, які відвідують молодіжні активності Іонінського монастиря. І нічого, що їздив до русні, і нічого, що співслужив з РПЦ. Владика Іона, він же такий автокєфаліст, так не любить патр. Кірілла, що досі дуже дружить з помінающімі його персонажами.Чи відбудуться покази 7 і 14 червня ми не знаємо. Може все таки віряни Іонінського не захочуть показу і бєсєд з Пліскою. А може небайдужі громадяни захочуть прийти на показ і поговорити з о. Алєксандром. Але в будь-якому випадку для цього потрібен розголос. То ж ми дуже просимо Вас поширити цей матеріал. Сподіваємось це матиме ефект! Дякуємо!#серйозніновини
🔥🔥🔥 Наш підписник коментує одруківку матушки Сєрафіми в даті собору у Феофанії (в попередньому пості): "Це промислітєльная одруківка)). В 1922 було точно таке ж імітаційне "Совєщаніє" місцевого екзархату РПЦ, де оголосили курс на автокефалію. Звісно, ніхто того робити не планував - то була уловка "на пєрєсєдєть"В Православной енціклопєдії навіть стаття є)) 2-4 вересня 1922 року, в Києві відбулася Нарада (саме так - "совещание", оскільки Собор радянська влада скликати не дозволила) духовенства та мирян в єдності з Московським патріархатом. На ній вирішувалось питання самостійності. Від Москви тоді прагнули "відділитися" з тієї причини, що владу в РПЦ, на той момент, захопили "обновленці", а Патріарха Тихона (Бєллавіна) від важелів управління усунули та відправили під домашній арешт. Тобто, йшлося про суто "технічну" автокефалію, щоб "пересидіти" кризовий час. Пропонувався тоді діалог з УАПЦ В. Липківського, відкриття низки нових вікаріатств, перехід до реальної соборноправності, поступки щодо українізації і т.п.Це все не було реалізовано, а зрештою - всі ті рішення скасував сам Тихон, коли вийшов з-під арешту та заприятелював з радянською владою (читати можна в будь-якій послідовності - заприятелював й вийшов). Більшість єпископату РПЦ в Україні, звісно, тільки тішилася тому, що так сталося і не довелося "осквернитися" реальним розривом з Москвою (хоча були й ті, хто всерйоз сприйняв цю тактичну, "на пєрєсідєть", уловку екзарха Михаїла (Єрмакова))....Як казав Кучма - "це все було вже", ця клоунада провертається не вперше...#серйозніновини #новинивідпідписників
Початок⤴️Далі стає зрозуміло, що: Patrick, Jérémie і Jean-Marc Picaud - це одна мережа.Поруч із Леонідом у подальших подіях постійно з’являються ті самі особи:Patrick de LimogesJérémie de Paris / Jérémie de MeauxJean-Marc PicaudPatrick de Limoges, імовірно Patrick Admant, веде до того самого кола Patriarche Nicolas 1er / Patriarcat Orthodoxe des Nations. Його хіротонія подається як звершена у 2017 році:Nicolas 1er+ Métropolite Serge de Russie↓Patrick de Limogesєпископ Limoges et des Pays de Loire2017
Jérémie de Meaux був хіротонізований у 2016 році за участі Nicolas 1er, François de Paris, Dominique de Caen / Léonід, Jean de Marie і Claude-Philippe de Nice.А вже 7 травня 2023 року в Reuilly біля Évreux Jean-Marc Picaud став єпископом Нормандії і Нейстрії. При цій події фігурували:Léonid de Dubienka+ Patrick de Limoges+ Jérémie de Paris / Meaux↓Jean-Marc Picaudєпископ Нормандії і Нейстрії07.05.2023
Сам Picaud пояснював, що саме Léonid de Dubienka запропонував йому стати єпископом Neustrie.Отже, це не випадкова зустріч кількох незалежних “митрополитів”, а одна взаємопов’язана французька незалежно-православна мережа.#серйозніновини #чайка #хіротоніячайкиПродовження⤵️
Початок⤴️Після фігури патріарха Бориса I / Maurice Lemage / Boris Le Mage / Boris Timotchenko реконструкція хіротонійної генеалогії переходить не до канонічних православних церков, а до ширшого середовища західних незалежних юрисдикцій.Причина в тому, що сам Борис I пов’язаний із колом Patriarcat de Kernéguez та Angelo Goffredo Balostro. А це середовище апелювало не до визнаних православних патріархатів, а до різних незалежних ліній апостольської спадкоємності: старокатолицьких, сирійсько-антіохійських, західно-православних і episcopi vagantes.Тобто логіка переходу така:Борис I↓Kernéguez / Angelo Goffredo Balostro↓незалежні західні хіротонійні лінії↓старокатолицькі та сирійсько-антіохійські джерела спадкоємності.
Саме тому для розуміння походження цієї генеалогії потрібно коротко пояснити два головні історичні джерела, на які часто спиралися такі незалежні юрисдикції.1. Старокатолицька лінія через Dominique Marie VarletОдним із головних джерел старокатолицької апостольської спадкоємності був Dominique Marie Varlet.Варле був римо-католицьким єпископом Вавилону. Його єпископська хіротонія відбулася 19 лютого 1719 року.Пізніше він без дозволу Риму висвячував архієпископів Утрехта.Через ці хіротонії сформувалася лінія Утрехтської старокатолицької церкви. Після І Ватиканського собору 1869–1870 років і неприйняття частиною католиків догмату про папську непомильність старокатолицький рух розвинувся ширше. Утрехтська унія була оформлена у 1889 році.Ця лінія важлива тому, що вона дозволяє незалежним старокатолицьким і спорідненим структурам заявляти історичний зв’язок із римо-католицьким єпископатом, хоча самі ці структури не є частиною Римо-Католицької церкви.2. Сирійсько-антіохійська лінія через René Vilatte / Mar Timotheus IДругим важливим джерелом для багатьох незалежних юрисдикцій стала лінія René Vilatte, також відомого як Mar Timotheus I.Його єпископська хіротонія відбулася 29 травня 1892 року в Коломбо, на Цейлоні.Хіротонію звершили єпископи сирійсько-яковитської традиції:— Antonio Francisco Xavier Alvares / Mar Julius I;— Mar Athanasius;— Mar Gregorius.Пізніше навколо лінії Vilatte виникло багато незалежних старокатолицьких, західно-православних і мікроюрисдикційних спадкоємств.3. Що це означає для лінії Бориса I?Це не означає, що Борис I безпосередньо походить від кожної з цих ліній у простій прямій схемі. Радше йдеться про церковне середовище, в якому такі лінії змішувалися, дублювалися і підтверджувалися через повторні або умовні хіротонії.Саме тому після Бориса I ми говоримо про старокатолицькі й сирійсько-антіохійські лінії: вони становлять історичний “резервуар” хіротонійної легітимації для середовища Kernéguez / Balostro, з якого далі походить лінія Борис I → Ніколя I → Патріархат православний націй.#серйозніновини #чайкаПродовження ⤵️
Початок⤴️У ньому справді зафіксовано зниження довіри до Церкви: КМІС зазначає, що у 2012 році Церкві довіряли 62% респондентів, а у 2025 році — 44%. Але КМІС не стверджує, що причиною цього зниження стала «стигматизація УПЦ», дії ПЦУ, політиків чи суспільний тиск на УПЦ. Навіть таких слів не вживає. Навпаки, автор коментаря до опитування пояснює ці процеси радше секуляризованішим характером релігійної ідентичності, водночас зазначає, що значна частина православних респондентів взагалі не може розрізнити УПЦ і ПЦУ.Ба більше, коли КМІС у 2025–2026 роках ставив українцям відкриті питання про стан демократії, ознаки авторитаризму чи відсутності демократії, і лише кілька респондентів згадали про “утиски УПЦ” як такі що взагалі існують. Тобто в самому дослідженні немає емпіричної підстави для висновку, що саме ситуація довкола УПЦ стала помітним чинником суспільної тривоги чи падіння довіри до релігійних інституцій.Отже, у цитованій публікації відбувається показова підміна. Продовження⤵️#серйозніновини
Початок⤴️Ту саму логіку підтверджує 4 правило І Вселенського Собору: єпископське поставлення має відбуватися соборно, за участі єпископів області, а не як приватна акція однієї особи. Навіть сучасне католицьке канонічне право зберігає цю ж структуру: воно прямо говорить про principal consecrating bishop — головного єпископа-святителя, до якого приєднуються щонайменше двоє інших єпископів.Тобто в хіротонії є головуючий архієрей, який очолює поставлення, і є співслужителі, які засвідчують соборність. У церковно-історичному сенсі лінія апостольського наслідування конкретного єпископа простежується через головуючого святителя, а не через вигаданий “союз співслужителів”, який нібито заміняє того, хто очолював чин.Участь ієрархів Вселенського Патріархату не доводить “невіру Авраамія в ПЦУ”. Навпаки: вона лише засвідчує, що хіротонія відбулася відкрито, соборно і в євхаристійному спілкуванні ПЦУ з Константинополем. Цю ж логіку церковного сопричастя описує “Ravenna Document” 2007 року — православно-католицький документ “Ecclesiological and Canonical Consequences of the Sacramental Nature of the Church: Ecclesial Communion, Conciliarity and Authority”, ухвалений Спільною міжнародною комісією з богословського діалогу між Римо-Католицькою Церквою та Православною Церквою. Там єпископська хіротонія розглядається як акт соборності й церковного сопричастя, а не як “підміна” головуючого - співслужителями. Головне: очолював хіротонію не Фанар, а Предстоятель ПЦУ Епіфаній. І саме він був головуючим святителем цієї хіротонії.Тому теза Нікодима про те, що Авраамій “не вірив у свою хіротонію”, якщо б там не було єпископів Вселенського Патріархату, — це не канонічний аргумент, а пропагандистська маніпуляція.Подібний прийом уже давно використовують щодо співслужіння самозванця Чекаліна братам Бондарчукам в УАПЦ генерації 80–90-х: беруть факт співслужіння і намагаються видати його за факт неканонічної хіротонії. Але співслужіння — це не очолювання хіротонії. Головував Епіфаній, аЕммануїл і Михаїл співслужили.Канонічна логіка саме така.#серйозніновинни
😱😱😱Неможливо відмовитись відспівслужіння!Після наших матеріалів про часте співслужіння отців з УПЦ МП (вікаріальних і не тільки) з РПЦ чи РПЦЗ о. Миколай Данілєвіч провів з своїми кліриками велику роз'яснювальню роботу про те, що не можна так палитись і відкрито співслужити.Втім, як завжди знайшлись отці, які чхали на таке маскування. Одним з них виявився колишній Бучанський благочинний УПЦ МП о. Олександр Козинець.Ми вже писали про його співслужіння з РПЦЗ в 2023 році. Втім, отця ніщо не зупинило знову взяти участь у престольному святі Кельнської парафії РПЦЗ в 2025 році, яке відвідав і очільник єпархії митрополит Марк (Арндт). О. Олександра Козинця легко помітити з Чашею на Великому вході. І як Ви думаєте, кого ж владика Марк поминав на Великому вході? Звісно ж московського патріарха Кірілла (Ґундяєва).Схоже, що деяким отцям УПЦ МП закордоном стає все важче "гратись в Феофанію" і вони не хочуть маскуватись. Чекаємо від о. Данілєвіча нових указів про ще більшу секретність!))#серйозніновини
Початок⤴️І хто ж якнайбільше висвітлює цей скандал, підтримуючи митр. Тихіка? Звісно ж СПЖ у Греції, як завуальовано іменує себе вже віднайдений нами о. Тарасій Забудько. Адже треба захищати свого кіпрського патрона та однодумця. Весною 2025 року у м. Пафос на Кіпр завітав ще один регіональний координатор мережі СПЖ - очільник СПЖ в США Бен Діксон, про якого ми теж неодноразово писали.У м. Пафос Бен якраз і зустрівся з митрополитом Тихіком та своїми "українськими друзями". Незважаючи на блюр на спільному фото серед цих "друзів" легко впізнати довгу сиву бороду о. Тарасія Забудька. Ось так і відбувається єднання та координація "защітніков УПЦ" по світу.То ж висновок простий: о. Тарасій Забудько не полишив працювати на СПЖ, відкривши свій ютуб-проєкт. Живучи під крилом проросійського-єпископа Тіхіка він далі веде пропагандистську роботу, паралельно зустрічаючись з "американськими колегами".А мережа СПЖ далі діє, незважаючи на санкції.Дякуємо за увагу, друзі! Поширюйте цей матеріал!#серйозніновини
Початок⤴️Одна дівчат, до якої клеївся о. Олег Шабатура, не злякалась, а надіслала нам скріни з переписки з отцем-місіонером.З бесіди легко зрозуміти, що накачавшись німецьким пивом, отець Олег починає фліртувати з дівчиною та просити від неї фото в нещодавньо придбаній білизні. Дівчина віджартовується та все нагадує, що матушці отця Шабатури таке не сподобається. Але отець дуже настирний і все намагається отримати бажане. Втім, отримує відкоша.З даного факту стає зрозуміло, чому отець Олег Шабатура так полюбив молодіжки. Все заради місіонєрства! Недарма в своїх проповідях батюшка розповідає, що в нього є місія навертати бездуховну Європу в Православ'я.Як висновок, бачимо, що підбір кадрів у Західноєвропейському вікаріатстві УПЦ МП просто шикарний. Як не колаборанти, так "пікапери".Чи буде якась реакція на такі дії о. Олега Шабатури від очільників вікаріатства? Невідомо! Але до молоді його точно не варто пускати...Друзі, поширте даний матеріал, нехай о. Олегу прилетить від матушки!#серйозніновини
Початок⤴️Про діяльність Кислого та його громади майже нічого немає у відкритому доступі. Закриті сторінки, відсутність фото та відео. Єдиний випадок — відео на Пасху 2025 року, яке виклала одна жінка. За наявною інформацією, її попросили це відео видалити щоб не було інформації в мережі.Чому така тотальна закритість? Що саме потрібно настільки ретельно приховувати?Далі — Осло.Там є каплиця, яка понад 8 років фактично стояла занедбаною. З 2017 року Українська греко-католицька церква в Осло неодноразово зверталася з проханням отримати її в користування і отримувала постійні відмови. Рік за роком. І це при тому, що католицька церква є поважною.У 2024 році до процесу долучається новостворена громада ПЦУ в Осло, під керівництвом ієрея Олега Назаренка. Вони також звертаються з проханням про отримання цієї каплиці і теж отримують відмову. Офіційна причина: стан будівлі незадовільний , необхідність ремонту, тощо.Але далі відбувається різкий і дуже «цікавий» поворот.Продовження⤵️#серйозніновини
