​​ВТРАЧАЄМО... БОЛИТЬ... СУМУЄМО....Горем і слізьми, пахощами тюльпанів і бузку Лубенська громада зустрічає ще одного свого захисника, який повертається додому на щиті. Смуток і біль огортають наші серця — війна забрала ще одне життя.10 березня 2025 року на Курщині при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини загинув наш земляк - оператор відділення радіоелектронної боротьби військової частини, старший солдат ЛЕВЧЕНКО ВЛАДИСЛАВ ІВАНОВИЧ.Владислав Іванович народився 26 серпня 1987 року в селі Березова Рудка Полтавської області.Спочатку навчався у Березорудківській ЗШ, потім продовжив навчання у Березорудківському технікумі, де здобув повну загальну середню освіту. Після завершення навчання отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Механізація та електрифікація сільського господарства».Викладав навчальні дисципліни у Березорудківському технікумі. Ділився своїми знання зі студентами, паралельно здобуваючи вищу освіту Полтавській державній аграрній академії. По закінченні якої отримав диплом магістра.Створив сім’ю. У шлюбі народилися діти - донечка і син.У 2015 році проходив службу у лавах Збройних Сил України. У складі окремої механізованої бригади захищав нашу державу під час антитерористичної операції.З 2019 року Лубни стали для Владислава Івановича рідним містом. Сюди разом з родиною він переїхав на постійне проживання. Працював на Лубенськом ремонтно-механічному заводі.У 2020 році підписав контракт і пішов служити у лави Збройних Сил України. У одній з військових частин обіймав посаду водія пожежної обслуги.З початком повномасштабного вторгнення військовослужбовець без вагань став на захист Батьківщини. Виконуючи одне з бойових завдань на Курщині, зв’язок з воїном обірвався. Родина жила у постійному очікуванні отримати хоч якусь звістку про свого захисника. І ось він повертається додому на щиті.Владислав Іванович був доброю, щирою людиною. Любив свою сім’ю, Батьківщину. За них віддав найцінніше - своє життя. Хотів жити у вільній, мирній Україні. Займатися улюбленою справою - ремонтувати техніку, йому це добре вдавалося. Він мав «золоті руки», не боявся ніякої роботи. Війна обірвала усі плани, надії, сподівання.Україна втратила ще одно Героя. Його мужність і жертовність назавжди залишаться у пам’яті рідних, побратимів та вдячних лубенців.Висловлюємо глибокі співчуття батькові, мамі, дружині, дітям, брату, усім рідним та друзям захисника.Вічна і світла пам'ять воїну. Царство Небесне.Прощання з ЛЕВЧЕНКОМ Владиславом Івановичем відбудеться 11 травня о 12 годині на Володимирському майдані в Лубнах.