Лукʼянівський ринокКадри ринку що палає зробили мені дуже боляче.Хоча він не був моїм домашнім (я з Лівого берега, ринок Юність — моя любов), я часто там бувала за життя. Він був джерелом продуктів, історій та атмосфери для багатьох друзів. Він був сповнений життя. І коли я побачила ці кадри, я одночасно побачила усі інші базари, ринки, ятки, які вже були знищені під час цієї війни...Чому у мене до цього така увага? Бо вже деякий час ми з групою однодумців збираємо матеріали для видання книги про історію базарів та ринків України. У нас вже є цілий архів з фотографіями, роботами митців та мисткинь, літературними фрагментами про усі ці наші чудові ринки...Є там і Лук'янівський. Зокрема — у серії чудових робіт Елена Придувалова, чия майстерня знаходиться неподалік і яку усі ці кольори, смаки та персонажі не могли залишити байдужою, тож вона перенесла їх на полотна. (Якщо пані Олена дозволить, я опублікую кілька робіт тут.) А тепер це ще й документ для памʼятання, свідчення про те, чого вже не існує.І я подумала, що потрібно зібрати спогади, фото та історії про цей ринок, щоб зафіксувати та зберегти його, як місце памʼяті (привіт, П'єре Нора). Бачила (і зберегла собі) щемливі історії, які вчора почали писати, зокрема, Анастасия Жук та коментар Anton Drobovych. Впевнена, їх багато. Прошу, залишайте тут коментарі та посилання. А я обіцяю зберегти їх та додати до майбутньої книги.