ℹ️ℹ️ℹ️ℹ️ П’яна, не пам’ятає, але любить агресора: що не так з покаранням “помилкової” киянкиУ метро Києва, поки навколо люди їдуть на роботу, волонтерять, чи просто мовчки переживають жах війни, одна «місцева мешканка» вирішує голосно вигукувати гасла на підтримку держави-агресора. Їй 25. Посварилась з парнем. Вона не з глибинки, не з «ватного» регіону, а з серця країни, яка щодня хоронить своїх. І що ми маємо? «Перепила, не пам’ятає, сталося випадково».Випадково, серйозно? У 2025-му? Коли тисячі загиблих, мільйони зруйнованих доль, діти без батьків, вулиці без вікон, а в кожному місті — цвинтарі з жовто-блакитними прапорами?І за це — адмінпротокол. Стаття 173. Тобто, за слова на підтримку вбивці й ґвалтівника — максимум 15 діб. Хочеш реальний термін? Плюнь на асфальт біля суду, і, можливо, отримаєш більше.Це не просто «нетвереза витівка» — це свідома зневага до кожного, хто втратив, хто воює, хто вірить у перемогу. І якщо на це не реагувати жорстко — завтра у метро вже не кричатимуть, а діятимуть. І знову скажуть: «не пам’ятає», «були емоції», «не хотіла».❓ А що ви скажете: це поблажливість до дурниці чи небезпечна поблажливість до зради?