Міністерство юстиції України

Через повномасштабну агресію Росії українські діти все частіше опиняються у вирі судових та досудових процесів. Це можуть бути справи про опіку, розлучення, цивільні чи кримінальні провадження. Незалежно від того, у якій ролі опинилася дитина — як свідок, постраждала чи обвинувачувана — суд не повинен ставати для неї додатковою травмою. Завдання держави – захистити інтереси дитини, і саме на це спрямовані принципи дружнього до дітей правосуддя, ухвалені Радою Європи у 2010 році. Вони передбачають, що в процесі правосуддя: 👧 дитина має право бути почутою, а її думка врахована;⚖️ у центрі кожного рішення - найкращі інтереси дитини;🤝 усі процедури повинні бути зрозумілими, адаптованими до віку та максимально безпечними;💙 гідність, приватність і права дитини мають на кожному етапі;🟰 усі діти мають рівний доступ до правосуддя без дискримінації;👨‍⚖️ дитина має такі ж правові гарантії, як і доросла людина.Як ці принципи втілюються на практиці в Україні та ЄС в наступних публікаціях. Докладніше

Денис Маслов: Лише реальні виплати постраждалим забезпечать справедливістьКлючовими умовами відновлення справедливості та запобігання подальшій агресії є створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та реальні виплати постраждалим у межах Міжнародного компенсаційного механізму.На цьому наголосив Міністр юстиції України Денис Маслов під час щорічної наради керівників закордонних дипломатичних установ України «Відновлення миру і лідерство України», що відбулася у Києві.За його словами, Реєстр збитків уже відкрив 21 категорію заяв та отримав майже 180 тисяч звернень. Але масштаби злочинів РФ значно більші, і важливо, щоб кожен постраждалий мав можливість отримати компенсацію.«Лише так ми зможемо відновити справедливість. Як тільки українці отримають перші виплати, потік заяв одразу зросте», – зазначив Денис Маслов. Відновлення справедливості для кожного постраждалого та притягнення агресора до відповідальності – це спільне завдання України та міжнародної спільноти.Докладніше

Субтитрування: право на інформацію без бар’єрів Субтитрування є важливою складовою сучасного інформаційного простору, адже забезпечує людям із порушенням слуху рівний доступ до інформації, послуг та суспільного життя. Це не лише питання зручності, а й реалізація права кожної людини на доступну комунікацію. ℹ️ Кожна людина має право отримувати дані у форматі, який відповідає її потребам:- шрифт Брайля;- великий друк;- аудіодискрипція;- переклад жестовою мовою;- субтитрування;- формати простої мови та легкого читання;- засоби альтернативної та додаткової комунікації. Щоб субтитри були справді зручними й зрозумілими, варто керуватися міжнародними стандартами:- розмір субтитрів має складати не менше 4–5% екрана;- колір і контрастність: білий або жовтий текст на темному фоні;- синхронізація зі звуковим супроводом;- використання спеціальних позначок для кращого сприйняття контенту. Доступність інформації є важливою складовою безбар’єрного суспільства.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Для України набрала чинності Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя 1 серпня 2026 року для України набрала чинності Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя, укладена 25 жовтня 1980 року в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права.Конвенція розширює можливості громадян України щодо захисту своїх прав за кордоном, спрощує доступ до безоплатної правничої допомоги та посилює міжнародне співробітництво у сфері цивільного судочинства.Відтепер українці можуть:✔️ отримувати безоплатну правничу допомогу на тих самих умовах, що й громадяни відповідної держави;✔️ подавати звернення через центральний орган своєї держави;✔️ отримувати окремі судові документи в межах механізмів Конвенції;✔️ звертатися щодо виконання рішень про стягнення судових витрат в інших державах.Міністерство юстиції України визначено центральним органом, відповідальним за виконання Конвенції. Міністерство забезпечуватиме взаємодію з компетентними органами інших держав щодо надання безоплатної правничої допомоги та виконання окремих процесуальних дій.Водночас Україна зробила застереження до статті 28 Конвенції, яке виключає можливість надання, за відсутності принципу взаємності, безоплатної правничої допомоги громадянам держави-агресора, які проживають на території держави-учасниці Конвенції. Приєднання до Конвенції є важливим кроком на шляху європейської інтеграції України та посилює гарантії доступу до правосуддя для громадян за кордоном.Актуальна інформація про Конвенцію, перелік держав-учасниць, компетентні органи та формуляри документів доступні на офіційному вебсайті HCCH.Докладніше: https://shorturl.at/NaiwGПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Понад 69 тисяч довідок про банкрутство сформовано онлайн за пів року Завдяки цифровізації сервісів Міністерства юстиції України за перше півріччя 2026 року користувачі отримали понад 69 тисяч довідок про перебування суб'єкта у процедурі банкрутства через автоматизовану систему Мін’юсту «Банкрутство та неплатоспроможність». Це понад 11 тисяч інформаційних довідок щомісяця. 🔍 Для чого найчастіше використовують ці довідки?☑️ Участь у публічних закупівлях (тендерах)☑️ Отримання грантів☑️ Перевірка надійності контрагентів☑️ Підтвердження фінансового статусу фізичних та юридичних осіб📊 Станом на сьогодні система містить:🔹 понад 39 тисяч записів про боржників;🔹 3 487 записів про арбітражних керуючих;🔹 1 207 арбітражних керуючих мають чинне свідоцтво (з них 1 054 можуть призначатися судами, а діяльність 153 наразі зупинена).📋 За I півріччя 2026 року: 🔸 до Єдиного реєстру боржників внесено інформацію про 1 275 нових суб'єктів (інформацію ще про 434 — актуалізовано);🔸 до Реєстру арбітражних керуючих додано 292 нові записи.💡 Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність» працює з 2024 року, об'єднуючи два реєстри та два електронні сервіси. Вона забезпечує прозорість процедур та робить взаємодію між боржниками, кредиторами й інвесторами максимально відкритою та простою.Сформувати довідку про перебування суб'єкта у процедурі банкрутства можна за посиланням: asbn.minjust.gov.uaДокладнішеПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Втрата документів на житло, оформлених до 2013 року: як внести дані до ДРРПВійськова агресія РФ проти України спричинила масове руйнування об’єктів нерухомості та призвела до втрати, знищення або пошкодження правовстановлюючих документів громадян.Міністерство юстиції України наголошує: знищення паперових документів не припиняє права власності на майно (ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України). Проте відсутність відомостей про нерухомість у Державному реєстрі речових прав (ДРРП) ускладнює юридичні операції та унеможливлює отримання державної компенсації, зокрема за програмою «єВідновлення».Нижче наведено роз'яснення та покроковий алгоритм дій для власників нерухомості, право на яку було набуто до 1 січня 2013 року, але не зареєстровано ні в паперових архівах БТІ, ні в електронних реєстрах.Крок 1. Отримання дубліката документаЗверніться до органу, установи або посадової особи, яка первинно видала оригінал правовстановлюючого документа:🔹 Органи місцевого самоврядування (міські, селищні, сільські ради або їхні правонаступники) — якщо документ видавався виконавчим комітетом або місцевою радою.🔹 Державні або приватні нотаріуси (чи державні нотаріальні архіви) — якщо право власності оформлювалося за договором купівлі-продажу, міни, дарування або свідоцтвом про право на спадщину.Якщо орган, який видав документ, ліквідовано, архівні справи знищено або вони залишилися на тимчасово окупованій території й отримати дублікат неможливо, переходьте до Кроку 2.Крок 2. Звернення до судуЗа умови неможливості отримання дубліката, єдиним правовим шляхом захисту майнових інтересів є визнання права власності у судовому порядку.🔹 Підготуйте та подайте позовну заяву до суду про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна (відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України).🔹 Долучіть наявні непрямі докази (архівні довідки, технічний паспорт, рішення про виділення земельної ділянки, покази свідків тощо).🔹 Очікуйте на ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили.Крок 3. Державна реєстрація права власності в ДРРПСудове рішення, що набрало законної сили, є офіційною підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.🔹 Зберіть пакет документів: рішення суду, паспорт та РНОКПП (ідентифікаційний код) власника.🔹 Зверніться до будь-якого державного реєстратора або нотаріуса на території України.Важливо: реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться за принципом екстериторіальності — без прив'язки до фізичного місцезнаходження вашої нерухомості.Після завершення реєстраційної процедури дані про ваше житло будуть офіційно внесені до ДРРП, що повністю захистить майно та дозволить скористатися державними програмами відновлення.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🗓 30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьмиТема Всесвітнього дня 2026 року – «У пастці шахрайства» (Trapped Behind the Scam). Сьогодні ми звертаємо увагу на таку форму торгівлі людьми, як експлуатація для онлайн-шахрайства. Зловмисники поширюють фальшиві оголошення про роботу, обіцяючи легальне працевлаштування за кордоном. А насправді залучають людей до шахрайських схем і, застосовуючи погрози, насильство та психологічний тиск, змушують брати участь у кіберзлочинах, фінансових махінаціях, корупції та інших незаконних діях.Торгівля людьми може торкнутися кожного – незалежно від віку, статі, освіти чи місця проживання. Саме тому важливо бути обачними під час пошуку роботи, особливо за кордоном, та перевіряти інформацію про роботодавців і посередників.⚖️ Мін’юст нагадує, що особи, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на безоплатну правничу допомогу. 💰 Крім того, особи, яким офіційно встановлено статус постраждалих від торгівлі людьми, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу від держави в розмірі 3-х прожиткових мінімумів:▪️ діти віком до 6 років – 8 451 грн▪️ діти віком від 6 до 18 років – 10 536 грн▪️ працездатні особи – 9 984 грн▪️ особи, які втратили працездатність – 7 785 грн.📑 Для цього необхідно подати заяву до органів соціального захисту населення у населеному пункті, де проживає постраждала особа. Зробити це можна особисто або через законного представника.📞 Якщо ви або ваші близькі постраждали від торгівлі людьми чи перебуваєте в групі ризику, звертайтеся по допомогу за номером: ▪️ 1547 – Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми; ▪️ 0 800 213 103 – контактний центр системи безоплатної правничої допомоги; ▪️ 102 – Національна поліція України.Торгівля людьми починається з обману, але її можна зупинити завдяки обізнаності, своєчасній допомозі та небайдужості.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

⚖️ Встановлення факту смерті та порядок державної реєстрації Державна реєстрація смерті є важливою юридичною процедурою, яка підтверджує факт смерті особи та гарантує юридичну визначеність для спадкових, соціальних та інших правових дій. Реєстрацію здійснюють відділи ДРАЦС, органи місцевого самоврядування, ЦНАПи та закордонні дипломатичні установи України.Основні правила:🔸 Заява подається протягом трьох днів з моменту смерті або до п’яти днів, якщо неможливо отримати медичне свідоцтво.🔸 Документами для реєстрації можуть слугувати лікарське свідоцтво, фельдшерська довідка, свідоцтво про перинатальну смерть або рішення суду.🔸 Заяву можуть подати родичі, органи опіки та піклування, адміністрація медзакладу, житлово‑експлуатаційні організації та інші особи.🔸 Після реєстрації видається свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.🔸 За кордоном реєстрацію проводять консульські установи або дипломатичні представництва України, а також компетентні органи держави перебування.📲 Для зручності громадян доступна також електронна послуга — отримання витягу про смерть у застосунку «Дія», що дозволяє швидко підтвердити факт державної реєстрації смерті без додаткових звернень.Докладніше: https://shorturl.at/jqPU9Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Юстиція доступною мовою: пояснюємо юридичні терміни простоПродовжуємо рубрику «Юстиція доступною мовою», у якій розбираємо юридичні терміни, що найчастіше викликають плутанину. Пояснюємо різницю між п’ятьма парами юридичних термінів, які звучать схоже, але мають різне значення.🔹 Недієздатність vs Обмеження цивільної дієздатностіФізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Від її імені діє опікун.Тоді як обмеження цивільної дієздатності означає, що особа може самостійно вчиняти дрібні побутові правочини та інші дії, прямо передбачені законом, а щодо інших правочинів потребує згоди піклувальника. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.Наприклад, особа з обмеженою цивільною дієздатністю може самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, проте для укладання договору купівлі-продажу квартири потрібна згода піклувальника. Натомість від імені недієздатної особи такі правочини вчиняє опікун.🔹 Припинення договору vs Розірвання договоруПрипинення договору — узагальнююче поняття. Воно охоплює всі випадки, коли договір припиняється або припиняються зобов'язання, що виникли з договору.Розірвання договору — один зі способів його припинення. Воно може відбуватися за згодою сторін, за рішенням суду, а в окремих випадках — шляхом односторонньої відмови від договору. 🔹 Судимість vs Притягнення до кримінальної відповідальностіПритягнення до кримінальної відповідальності пов'язане з кримінальним переслідуванням особи та вирішенням судом питання про її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Судимість — це правовий стан особи, яка була засуджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і який триває до погашення або зняття судимості. Тому не кожна особа, яку притягували до кримінальної відповідальності, є судимою.🔹 Визнання батьківства vs Встановлення факту батьківстваВизнання батьківства — це встановлення судом походження дитини від чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, якщо батьківство не було зареєстровано в установленому порядку. Встановлення факту батьківства здійснюється судом, якщо чоловік, який вважається батьком дитини помер до державної реєстрації свого батьківства. 🔹 Доказ vs Доказовий фактДоказ — це дані (інформація), на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для справи. Такі дані можуть міститися, зокрема, у документах, показаннях свідків, висновках експертів та речових доказах. Доказовий факт — у теорії права називають встановлену обставину, яка сама по собі не є основним фактом справи, але допомагає зробити висновок про існування або відсутність іншої юридично значущої обставини. Наприклад, якщо встановлено, що особа перебувала на місці події у певний час, здійснювала певні дії тощо, цей факт може допомогти суду з'ясувати її причетність або непричетність до події. Отже, доказ і доказовий факт — не тотожні поняття: доказ містить інформацію про обставини справи, а доказовий факт є встановленою обставиною, яка допомагає довести інший факт. 📍 Розуміння юридичних термінів допомагає краще захищати свої права та впевненіше приймати рішення у повсякденних ситуаціях.Примітка: матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

ЄСПЛ вперше оцінив застосування «воєнних» положень КПК України щодо тримання під вартою23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Колесник і Смельницький проти України» (заяви № 24465/23 та № 25217/23), у якому вперше розглянув питання відповідності Конвенції положень Кримінального процесуального кодексу України, запроваджених після початку повномасштабної агресії Російської Федерації.Суд не встановив порушення статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтованості та тривалості тримання заявників під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 Конвенції визнав явно необґрунтованою.Справа стосувалася двох громадян України, яких у липні 2022 року було затримано за підозрою у поширенні інформації про українські військові позиції та техніку в Харкові. Надалі підозру було перекваліфіковано на державну зраду.Під час розгляду справи Суд проаналізував, зокрема, частину шосту статті 176 КПК України та частину четверту статті 183 КПК України, які були внесені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року та регулюють застосування запобіжних заходів під час дії воєнного стану.ЄСПЛ дійшов висновку, що зазначені положення не встановлюють систему обов’язкового тримання під вартою. Суд звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 та погодився з його висновком, що ці норми не позбавляють суди можливості визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід під час вирішення питання про запобіжний захід.Коментуючи рішення, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко зазначила: «Це рішення є важливим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що запроваджені у 2022 році положення КПК України не створюють механізму автоматичного тримання під вартою та не звільняють національні суди від обов’язку оцінювати ризики й обставини кожної конкретної справи. Водночас ЄСПЛ врахував безпрецедентні виклики, з якими стикається система правосуддя України в умовах повномасштабної війни».Також Суд визнав, що рішення національних судів ґрунтувалися на належних та достатніх підставах для тримання заявників під вартою, оцінивши ризики переховування, впливу на свідків, знищення доказів та вчинення нових правопорушень.Окрему увагу Суд приділив умовам здійснення правосуддя під час повномасштабної війни. ЄСПЛ зазначив, що під час оцінки дотримання вимоги щодо «особливої ретельності» у провадженні необхідно враховувати безпрецедентні обставини, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії, а також той факт, що провадження здійснювалося у Харкові — регіоні, який перебував у безпосередній близькості до лінії фронту.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube