Від гіперінфляції до економіки війни: 35 років українських урядівЗа 35 років незалежності України майже кожному складу Кабміну доводилося розпочинати роботу в умовах серйозних викликів та потрясінь. Mind розбирав, як змінювалися економічні пріоритети урядів, і що відбувалося з ВВП, інфляцією, курсом, боргом, резервами та експортом.1990-ті роки – розпад радянської господарської системи, гіперінфляція понад 10000%, падіння виробництва, приватизація та створення власного фінансового сектору. У 1994 році реальний ВВП обвалився майже на 23%, а до кінця десятиліття головним завданням Кабміну стали боротьба із загрозою дефолту та макроекономічна стабілізація.2000-ні роки – період економічного підйому. У 2001-2007 роках ВВП зростав у середньому приблизно на 7,5% щорічно, а в 2004 році зростання досягло рекордних 11,8%. Основними стимулами були високий попит на український експорт, приплив капіталу та зростання внутрішнього споживання. Але фундамент економіки залишався переважно сировинним – і світова криза 2008 року це швидко показала.2010–2013 роки – відновлення після кризи 2008–2009 років змінилося стагнацією. У 2012 році економіка зросла лише на 0,2%, у 2023-му – 0%, а міжнародні резерви НБУ за 2011-2013 роки скоротилися майже вдвічі – до $18,8 млрд. Великий бюджетний дефіцит, фіксований курс та залежність від зовнішнього фінансування знову створили макроекономічні ризики.2014-2015 роки – новий економічний обвал через початок російсько-української війни. За два роки ВВП скоротився більш ніж на 16%, а інфляція у 2015 році досягла 43,3%. Гривня за цей час знецінилася приблизно втричі. Уряду довелося стабілізувати бюджет, банківську систему, валютний ринок та повертати співпрацю з МВФ.2016–2019 роки – перехід від стабілізації до відновлення. Економіка зростала в середньому на 3% щорічно, інфляція знизилася з 12,4% до 4,1%, а міжнародні резерви НБУ зросли майже до $25 млрд. Кабмін анонсував великий пакет структурних реформ, але їх переважна більшість так і залишилася незавершеною.2020–2024 роки – спочатку пандемія COVID-19, потім повномасштабна війна. У 2022 році ВВП впав на 28,8%, але вже в 2023-2024 роках економіка адаптувалася до військових реалій. Головним джерелом сталості стало зовнішнє фінансування: за 2022-2024 роки Україна отримала майже $116 млрд від міжнародних партнерів та донорів.2025-2026 роки – нова спроба уряду поєднати воєнну економіку з підготовкою до майбутнього зростання: розвиток ОПК та власного виробництва, залучення інвестицій, відновлення інфраструктури та євроінтеграція. У 2025 році міжнародні резерви НБУ зросли до рекордних $57,3 млрд, але зростання економіки сповільнилося до 1,8%.Новий Кабмін Сергія Корецького, який став прем'єром у липні 2026-го, має зберегти макрофінансову стійкість в умовах війни, забезпечити стабільне зовнішнє фінансування, прискорити відновлення інфраструктури і одночасно створити умови для внутрішнього виробництва та інвестицій.Окремий пріоритет – розвиток ОПК та енергетики, а у більш довгостроковій перспективі – підготовка економіки до повоєнного відновлення та інтеграції до ЄС.#економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює