А чи не варто віцеспікеру сейму для початку стати на коліна перед українськими полководцями та військовими й внести їх до польського пантеону героїв?Бо саме Армія УНР у 1920 році допомогла Польщі вистояти проти більшовиків. Пілсудський, скориставшись катастрофічним становищем УНР, фактично викрутив руки Петлюрі, який намагався врятувати бодай частину української державності. Михайло Омелянович-Павленко, Марко Безручко, Олександр Удовиченко — ці імена полякам варто було б знати не гірше за власних героїв.Українські частини тримали південний фронт, відтягували на себе значні сили більшовиків, билися на Поділлі. А 6-та Січова стрілецька дивізія під командуванням Марка Безручка в серпні 1920 року героїчно обороняла Замостя, не дозволивши Першій кінній армії Будьонного прорватися вглиб Польщі щоб оточити Варшаву. Саме ця оборона зірвала плани більшовиків перекинути кінноту на допомогу військам під Варшавою й стала одним із ключових чинників збереження результатів Варшавської битви. Українські вояки здійснили справжній військовий подвиг, стримавши противника, який мав чисельну перевагу.Стратегічне прикриття польського тилу. Без українського фронту на півдні Пілсудському було б значно важче маневрувати резервами й створити умови для свого знаменитого «дива на Віслі».А потім Пілсудський УНР відверто кинув. Ризький мир 1921 року поховав пакт 1920 року, українську державність розміняли залишивши землі собі, а згодом українці в Другій Речі Посполитій отримали асиміляцію, пацифікацію та постійний політичний тиск, знищення еліт, руйнування церков, ополячення та осадництво.Дуже зручно пам'ятати лише те, де українці мають каятися. І дуже незручно згадувати, що без українських вояків польська держава у 1920 році могла взагалі не існувати так, як вона існувала до 1939 року.