Історія з краденим українським зерном — це не просто прямий мінус у репутацію Ізраїлю. Вона виглядає просто максимально дебільнувато з якої сторони не покрутиш.Поки русопітеки допомагають Ірану і «Хезболлі» дронами, технологіями та наведенням ракет по ізраїльських містах через розвідку, Ізраїль уже вдруге світиться в історіях із зерном з окупованих територій України. І це не просто некрасиво чи аморально. Це безглуздо з точки зору інтересів самого Ізраїлю.Схоже, Бібі грає в передвиборчу гонку щоб мобілізувати частину еліт, внутрішні деструктивні середовища, які не хочуть конфлікту з Москвою. Задобрення путіна щоб єврейська частина русопітеків виступила на його стороні. Але навіть у цій логіці це виглядає як політичний сеппуку в хуй. Бо коли твій головний регіональний ворог отримує від росії дрони, технології й політичне прикриття, світитися поруч із російськими схемами на українському зерні — виглядає так собі. І відмазки в стилі «це міністр сільського господарства, я тут ні до чого» не працюють. Бо всім зрозуміло в ізраїльській політичній системі без Бібі такі речі просто так не рухаються.З цікавого цю тему вже розганяють у медіа й політичних наративах мусульманських країн як доказ подвійних стандартів. І вона людям заходить. Її підхоплюють навіть європейські лідери думок, які мають проізраїльське бачення. Тон там уже не вибірковий місцями.І це не якась абстракція, яку штучно надувають у медіа. Це видно по реакції людей. Я сьогодні говорив із кількома ізраїльтянами і там повний ахуй, навіщо взагалі робити такі муви. Просто не викупають.Після Гази репутація Ізраїлю і так тримається на межі через непропорційне використання сили. Саме тому Бібі так тягнув Орбана і йому подібних щоб мати хоч щось. І замість того, щоб витягувати репутацію, її добивають такими незрозумілими мувами.Найгірше тут навіть не моральна сторона, тут все очевидно. Найгірше — тупість. Є речі, які просто не роблять, якщо не хочеш сам себе випалити на рівному місці. Бо репутація держави це ресурс. І якщо його спалювати такими рішеннями, потім не треба дивуватися, що в критичний момент навколо стає менше партнерів.Якщо б ізраїльське керівництво дивилось трохи далі, ніж горизонт найближчих виборів, воно могло б перевернути ситуацію на свою користь через співпрацю з Україною.У нас зараз сильні позиції в Європі, зрозумілий моральний капітал, не погані контакти з багатьма столицями багатьох партій і прямий досвід війни з росупітеками. Навіть обмежена військово-технічна співпраця, продаж старих систем або озброєння з надлишків, реекспорт — уже могла б помітно підсилити позиції Ізраїлю в очах частини європейських столиць.Особливо зараз, коли він стикається з ослабленням дипломатичної підтримки на Заході й ризиком нових рішень щодо визнання палестинської держави.Але замість цього ізраїльське політичне керівництво раз у раз обирає задобрити пристарілого півметрового хуя. Хай це залишається на їхній совісті. Хочуть лупитись по деснах з русопітеками хай лупляться. Ми давно мали зробити свої висновки й рухатись далі. UAF | Ukrainian Armchair Front