Я не перестаю дивуватися людям, які постійно пишуть щось типу «он країна партнер Х торгує з русаками, а допомагають нам на суму Y».Достатньо відкрити історію будь-якої великої війни, щоб побачити наприклад як це було раніше.Перша світова. США, будучи партнерами Антанти, роками вільно торгували з Німеччиною через нейтральні країни. Скандинави постачали всім сторонам товари та сировину, Нідерланди виступали реекспортерами американських товарів та сировини до Центральних держав і водночас активно торгували з Британією та Францією важливими для них товарами та сировиною. Друга світова. США та Нідерланди вільно торгували та постачали нафту Японії, яка вела війну проти їхніх партнерів та союзників (часткова навіть проти них же) аж майже до Перл-Харбора. Та інші країни, скажімо так, нейтрально-партнерські країни торгували з усіма сторонами як напряму, так і через посередників. А Швейцарія наприклад, відігравала унікальну роль, купуючи нацистське золото (часто награбоване в окупованих країнах) в обмін на швейцарські франки — єдину вільно конвертовану валюту, доступну нацистам для зовнішніх закупівель. Тому так, нам це неприємно, хотілося б, щоб було повне ембарго, але такого не буде на сто відсотків. Світ набагато складніший, існують десятки країн та компаній, які на цьому не проти заробити, чи існують сектори, де світ не може повністю чи різко зупинити торгівлю з русаками, наприклад у сфері добрив, де росіяни грають ключову роль на світовому ринку, енергоресурси, які не можна замінити за рік-два часу після того, як десятиліттями була вибудована інфраструктура з росії, і так далі. Політики в першу чергу будуть і мусять думати про себе та свою країну, а потім уже ми, так само як нам важливіше, що у нас відбувається, ніж наприклад, що там коїться у Сирії чи Білорусі.