Ми зобов'язані пам'ятати вчинок. Тоді кіборги вистояли - не вистояв бетонІ це не прості словаДругий поверх обвалився і нажаль під землею було не мало наших хлопців, які загинули зі зброєю в руках.Я тоді був в Пісках, в аеропорт мене не пустили, сказали, що я ще замалий. Ми з хлопцями були на позиції Нічник в селі Піски, тримали оборону. Новина про падіння аеропорту вплинула на нас, як удар блискавкою, ми були впевнені, що станемо наступними.Пам'ятаю, як чекали на "Буратіно", чогось боялися цього так, наче це найстрашніша зброя і вже навіть прощалися один з одним. Пам'ятаю з Морячком сиділи на позиції біля нашої хати(реально бліндажик в метрах 30 від входу, зараз так не повоюєш і сперечалися, хто буде насипати в сторону підарів, а хто заряджатиме патрони бо бійниця там була одна, та й бліндаж був по факту одиночним.Пам'ятаю, як принесли чай, ми п'ємо, кайфуємо, а тут ВОГ в метрах 3 прилітає, а всі осколки в сторону будинку. І нічник в який нічого не видно.Ми воювали, як вміли і тоді зупинили ворога