Сьогодні, 14 грудня, ми відзначаємо наш спільний, особливий день – День нашої громади. Цьогоріч це свято має гіркий присмак розлуки, але воно ж наповнене незламною вірою і безмежною любов’ю, яка не має відстаней і кордонів. Тим, хто далеко, але близько у серці. Тим, кого жорстока війна розвела по світу, хто вимушено покинув рідну Михайлівщину, ми шлемо наш найглибший уклін і найміцніші обійми. Ми знаємо, як болить душа за рідним порогом, за запахом нашої землі, за обрисами знайомих доріг. Знайте – ви не самі! Ви – наші світлячки, які розносять пам'ять про нашу громаду у різні куточки земної кулі. Ваші серця б’ються в унісон із серцями тих, хто лишився. Ми пам'ятаємо кожну родину, кожного з вас! Тримайтеся, рідні! Ваша стійкість і віра – це наша спільна незламність. Тим, хто лишився на рідній землі. Наші найдорожчі, ті, хто зараз на Михайлівщині, хто мужньо тримає життя в наших селах і селищі! Ви – наш надійний тил, наше коріння, наша жива пам’ять. Ми відчуваємо вашу втому і ваш біль, але ми бачимо і вашу неймовірну силу духу. Подумки ми зараз з вами. Пройдіться за нас нашими рідними стежками, торкніться стіни рідного дому, подивіться на знайоме небо... Ми передаємо вам нашу безмежну любов, огорнуту надією, через кожне дерево, через кожен камінь на наших вулицях, через тепле сонце, яке обов'язково зійде над нашою громадою! Сьогодні, у цей день, ми єдині як ніколи. Ми – Михайлівська громада. Ми вистоїмо. Ми збережемо в собі людяність, доброту і ту світлу пам'ять про все, що нас об'єднує. Обов’язково настане день, коли ми зустрінемося! Ми обіймемо один одного на нашій площі, і це будуть найміцніші та найщасливіші обійми у світі. Зі святом! З Днем громади! Віримо в Україну! Віримо в рідну Михайлівщину!