📦 Рада підтримала в першому читанні скасування пільги на посилки з AliExpress і Temu. Тепер на них нарахують 20% ПДВ

Людина замовляє собі щось недороге з-за кордону і платить продавцю ту саму ціну, яку платила завжди. AliExpress і Temu нічого не міняють у своїй ціні; товар коштує стільки, скільки й коштував.

🤯 Але щоб отримати вже сплачений товар, покупцю доведеться віддати ще й державі окрему суму грошей, яка з самим товаром напряму не пов'язана. Якщо товар коштує тисячу гривень, покупець платить продавцю ту саму тисячу, а держава через митницю вимагає у людини ще двісті гривень, орієнтуючись на ціну товару лише як на зручний орієнтир для суми вимагання.

❗️ Це не частина вартості товару і не оплата за щось надане, це окрема сума, яку держава просто призначила, скориставшись тим, що покупець уже стоїть перед вибором: отримати чи не отримати те, за що він вже заплатив продавцю.

✍️ Чесні економісти недарма писали про податок прямо: це не добровільний внесок і не плата за послугу, а примусове вилучення чужої власності (грошей) під загрозою покарання (наприклад, під загрозою конфіскації майна). Тут це видно буквально. Держава жодним чином не брала участі в угоді між покупцем і продавцем, вона не постачала товар, не забезпечувала доставку, не додавала жодної цінності. Вона просто дивиться на суму, яку хтось уже заплатив комусь іншому; і вимагає від людини гроші, ставлячи умовою остаточне позбавлення її майна, яке вона поки що тимчасово відібрала у цієї людини на митниці.

📉 AliExpress і Temu в цій історії втратять частину покупців, які вирішать, що подвійна оплата більше не варта клопоту, попри те що самі платформи ціну не піднімали і нічого додатково на цьому не заробили. Разом з цим падають обсяги в українських логістичних компаніях, які роками будували інфраструктуру саме під потік цих дешевих посилок: склади, пункти видачі, кур'єрські мережі. За цими цифрами стоїть конкретний український підприємець і конкретні працівники, які відчують падіння обсягів на власній зарплаті чи графіку змін.

👤 А в кінці цього ланцюга завжди стоїть звичайна людина, яка вже заплатила продавцю повну ціну товару, і тепер мусить віддати ще одну суму, ніяк не повʼязану з самим товаром, просто тому, що політики та чиновники вирішили скористатись митницею як важелем для власного збагачення.

👉 Так насправді працює цей конкретний податок. Він не додається до ціни товару як частина торгівельної угоди між покупцем і продавцем, а вимагається окремо, довільно, з орієнтиром на цю ціну лише як на зручну базу для визначення конкретної суми. Виграє від цього тільки одна сторона, і це не покупець, не продавець, і не жоден з тих, хто щось реально виробляє чи перевозить.