Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - РУСАЛКІНЕ РАДІО
Añadido 06 ene. 2025 🌐 UK

РУСАЛКІНЕ РАДІО

@mermaidradio
Número de suscriptores: 162
Fotos: 6
Videos: 1
Enlaces: 2
Descripción:
Про любовь до життя, як би іноді гірко не було.
Fuente

РУСАЛКІНЕ РАДІО | Запах сечі та марихуани.Якби кожне місто можна було описати ароматами,...

Logotipo de la comunidad de telegram - РУСАЛКІНЕ РАДІО РУСАЛКІНЕ РАДІО @mermaidradio
337 Vistas/Alcance 2025-05-26 17:08 Mensaje №195
Запах сечі та марихуани. Якби кожне місто можна було описати ароматами, то це були б верхні ноти Барселони. І дивним чином у мене це асоціюється зі свободою. Так пахне «похуй». Так пахне життя. І тут тобі раді — як вдома. Я щойно повернулася з України. Гола. Розірвана. І зшита як змогли. Що поробиш із блядським надтонким відчуттям світу. Вперше за майже чотири роки я відвідала свою Шостку. Боже, Шостка. Ви навіть не уявляєте, як солодко й боляче звучить це слово всередині мене. Там все майже так само, як було в дитинстві. Сповільнений час. Неусміхнені люди. Неймовірна, жива молодь, яка насичує вени міста своєю енергією — поки вона ще не розбилася об ілюзії. Там моя родина. Вся. Всі, кого я люблю. У дідуся Міші була операція на серці. Я застала його вже в період реабілітації. Він знаєте що? Просто обіймав мене, цілував у щоки й довго-довго дивився в очі. Я привезла йому київський торт. Йому не можна — але ж, як-то кажуть, чуть-чуть можна. Бо перша онука приїхала. А скільки тих зустрічей ще залишилось — одному Богу відомо. Я ходила улюбленими вулицями, тримала брата за руку,і мовчки вбирала в себе все, що місто хотіло мені сказати.«Де ти була? Чому так довго? Не боялася, що коріння відсохне?»Боялася. Але ще більше — боялася побачити тебе, моя люба Шостко, не такою. Спаплюженою, мертвою, зневіреною. А ти — ні. Ти стоїш. Ти тримаєшся. Міцніша за будь-який страх колективного несвідомого. Я не знаю, як пояснити пересічному громадянину Іспанії,чому я, як мала дитина, раділа тому,що продуктовий магазин «Оксана» і «Оксана плюс» —досі епіцентр шосткинської торгівлі. Там досі є дошка ганьби. І там стало значно менше фотографій тих, хто щось поцупив. Так і взагалі стане містом мрії, що тут казати. Рідне місто — це не географія. Це не назви. Це — люди. Сімʼя. Історія, яку кожен писав сам з моменту народження. Це наші перші подихи, кроки, здивування, сльози, крадіжки, перші кохання, спроби готувати самостійно і приховувати від мами сліди пʼянки з друзями. Це все — в нас. І це в нас ніхто, ніякі йобані загарбники,ніколи не зможуть забрати.