Центр Разумкова провів соціологічні дослідження, які показали, що третина українців (35%) за мирні перемовини з росією. Поки що це не критично, адже більшість 47% ще готові битись, втім тенденція не райдужна.Народ ніколи не любив війни. Кріпаки тим більше, адже в них думка не йшла далі як пожрати, поржати і поср@ти. Тим більш ми маємо визнати, що поки "козаки" бились на фронті кріпаків все влаштовувало. Вони були готові пишатись і бухати по святах з криком: "Слава Україні".Але як тільки козаки стали закінчуватись і кріпаки зрозуміли, що зараз їм прийдеться стати героями, отут вони і заволали. Втім волання поки тихе, поки вони козаків бояться більше ніж росіян, але якщо зараз не навести лад із пропагандою, не прирівнянням хабарництва в системі мобілізації до держзради, і не усвідомити, що зараз мобілізуються далеко не козаки, а відповідно система підготовки має бути змінена в бік адекватності і посилення морально психологічного забезпечення, то завтра в нашої країни може бути дуже не райдужним.Але росіяни зроблять все, щоб зима склалась для українців якнайважче. Вони будуть бити по тепло і енергогенераціях, як останній день в житті у сподіванні, що замерзлі українці запросять перемир'я, Але хай ідуть до біса.Чому особисто я проти перемир'я?..Ну от серйозно, хто вірить в те, що наша держава використає максимум дворічну перерву, щоб підготуватись до чергової війни?) Покажіть мені того оптиміста, я попрошу в нього контакти драг-дилера. Ми на стільки самовіддано підемо у виборчі срачі і симулякри роботи, а Сирській зі своїми міньйонами так щиро повірять в те, що саме вони, а не український солдат врятували цю країну, що до всіх вад нашої прекрасної України ми додамо, ще й самовпевненість.Тому єдиним можливим шляхом виживанея Нації є продовження боротьби. Зараз як ніколи для кожного українця є тільки один вибір - боротьба або смерть