Декілька днів я чекав хоч на якісь адекватні дії з боку очільниці Уряду, після того, як в будівлю Кабміну влетіла ракета.Але ніт. Те що я бачу - це параліч страху відмінниці вчинити якусь не таку дію замість того, щоб вже і зараз вирішувати, що зробити, щоб це не повторилось, а якщо і повторилось, то це ніяк би не вплинуло на роботу Уряду.Звісно мене тішать звернення пані Свириденко до міжнародної спільноти, і воно мало сенс, і дійшло до адресатів, але що далі? Де та людина, яка пояснить, що оголошувати тендер на відновлення будівлі Кабміну до того моменту, як ми не посилимо ППО - це дуже тупа ідея.Ну от немає сенсу в нових кабінетах, якщо завтра туди прилетить дрон, немає сенсу в гарних дорогах, якщо завтра по ним поїдуть танки. Я не думаю, що в Кабміні немає люлини, яка не розуміє розмір того п.здеця, який несеться, і яка не доповідає, що треба робити, але я щиро не розумію, чому країна досі живе ніби в 2010му готуючись до Євро.Нам потрібні нові зенітні комлекси, нам потрібні дрони-пепехоплювачі, сильна бойова авіація, міни, які літають, fpv, які можна використовувати не лише у звітах, підвищення зарплати в/службовцям і наведення ладу в самій армії (ботці водії, дєньщікі і коханки "на сотці" вже задовбали) тощо. Простими словами - нам треба раціонально використовувати той мінімальний ресурс, який в нас є.Врешті-решт нам потрібно, щоб влада усвідомила, що в нас війна, а не світське бієналє і відосіками з селфі, ситуацію не вирішити.