Колись ми з товаришами жартома придумали концепт СУМО УНДР. Такий собі культ сили. Прекрасна віртуальна держава, яка не вміє пробачати, бо пробачають тільки слабкі.Та держава, якої нам так не вистачає насправді. Злопам'ятна. Зубаста. Підкреслюю, проект був суто віртуальний. Більшу частину основоположних матеріалів ви навіть в очі не бачили, бо вони ніде не публікувались.Зараз я дивлюсь на сучасну Україну. Таку реальну. Політична компонента наглухо відірвана від реальності. Політика мертва. Влада і опозиція топчуться на одному полі. Пропонують щось виключно одній і тій самій категорії населення.У державі величезна кількість людей заради спільного виживання стала армією. Якби Україну рятували кадрові військові, рятувати було б нічого. На цих людях тримається все і навіть трохи більше.Але цим людям нинішня Україна як держава нічого не пропонує. У неї культ слабкості замість культу сили. У неї немає героїв, бо вона їх відштовхує і біжить цілувати баласт, який це ще й не цінує.Хтось уже розуміє: потрібні непопулярні заходи. Виборів не буде ще довго. Рейтинги до лампочки. Але політики самі собі придумують переговори з ворогом, щоб провести вибори, а в мрії про них знову цілувати баласт і забивати на армію.Скоро ж армія буде не потрібна, еге? П'ятий рік, як «скоро буде». І так по колу. Один проект обманює армію, цивілів і сама себе. Інший проект вислухає всіх, хто від обману втомився. Нам не потрібні 200 матросів. У нас є злі сумоїсти.@maxgadyukin