Моя подружка сьогодні задала мені таке питання.Я обрала погану — і задумалась, чи є цьому пояснення. Так от, є. Більшість людей обирають погану новину першою, бо це знижує тривогу. Ми дуже погано переносимо невідомість, тому спокійніше дізнатися погане одразу, спіймати відчуття «гірше вже не буде» і жити далі. Ті, хто обирають хорошу, хочуть трохи підстелити собі емоційну соломку і легше пережити негатив.Якщо ж подивитися на це з боку того, хто повідомляє новини, то усе залежить від мети.Якщо ми хочемо, щоб людина пішла з хорошим відчуттям, краще повідомляти погану новину першою. Є теорія психолога і нобелівського лауреата з економіки Деніела Канемана — правило «пік–кінець». Її суть у тому, що наше враження від події залежить від найяскравішого моменту та кінця, а не від усього досвіду. Власне, тому нам складно залишатися об'єктивними, оцінюючи минуле.Якщо ж ми хочемо змінити поведінку людини — краще починати з хорошої. Закінчивши на поганій новині, ви залишите людину трохи занепокоєною, і саме це занепокоєння змушує її діяти.До речі, «правило сендвіча» (похвала — критика — похвала), яке багато років вважалося золотим стандартом менеджменту, не завжди працює. Похвала на початку часто сприймається як фальшива прелюдія до «удару», а в кінці — як спроба замаскувати критику.Якщо ми хочемо дати людині відчуття контролю над ситуацією — попросіть її вибрати, з чого почати.Вдалих вам маніпуляцій 😂#цікавий_факт