Марʼяна Безугла | Зверну увагу, що біля Добропілля ситуація продовжує погіршуватися, і н...

Зверну увагу, що біля Добропілля ситуація продовжує погіршуватися, і ніякий російський "клин" не прибрали, а в Дніпропетровській області ворог продовжує закріплюватися в нових селах. Так, росіяни наступають ВСЕРЕДИНІ Дніпропетровської області. Ну і хто говорив правду про ситуацію на фронті — Deepstate і Мар’яна чи Генштаб?Жаль, що Президент досі читає незмінений Генштаб і тримає Сирського, а в РНБО засів ледь вигнаний з Міноборони Умєров.Це все повністю відповідальність Зеленського. За такий час неможливо ігнорувати реальність, або ж це такий задум. Мене не чують.Поведінка Президента й відсутність у нього запиту на критичні зміни в роботі та лідерстві сил оборони також, ймовірно, зумовлена очевидною відсутністю масового запиту в українському суспільстві на зміни у війську. Ми продовжуємо "вірити в ЗСУ", уникати ЗСУ або ж, потрапивши в систему, намагаємося "порішати з ЗСУ" різними шляхами. Меншість воює, а ще менша меншість — ідейно.Але водночас не звинувачую більшість: більшість треба спрямовувати, щоб люди довіряли системі, розуміли свій шлях і знали, що їх не відправлять на смерть за косий погляд чи пост у Фейсбуці.До прикладу, потрібна вже вчора:- військова юстиція, розшук СЗЧ, повернення у військо;- терміни служби;- скорочення штабів, збільшення бойової частини, ліквідація зайвих і фейкових підрозділів;- цифровізація бойових розпоряджень;- аналітика за себе і противника, а не бутафорія для прикриття "полковника із ОТУ";- реальний розвиток сержантського корпусу;-психологічний супровід бою.І багато, багато іншого.Загалом, при такому управлінні, військо воює саме по собі. Саме за себе. Децентралізовано зберігає стійкість.Функції оборони перемішані між ЗСУ, СБУ, Нацгвардією, Нацполом, розвідками тощо. Бедлам, який "списує" людей, гроші і "переводить стрілки".Ми заходимо в чергове коло періоду без ключових рішень, інерційного періоду.Проблема в тому, що аби вирватися з замкненого кола, потрібно внутрішньо змінитися в поточній ситуації військових і політичних ввідних, а якщо цього не буде зроблено, то не буде наступного циклу.Тож поки ми не змінимося, перебуватимемо в поточному циклі й урешті перетворимося на країну-хоспіс. Це буде поступово, як уже відбувається, рік за роком, місяць за місяцем. Це прекрасно розуміють у росії і максимально сприяють такому розвитку подій. Щодо рішучості США і Європи, світу — все бачите.Тільки повна мілітаризація держави, переосмислення, дисципліна і повага до правди в силах оборони на чолі з новими керівниками (які переважно мають бути взагалі не кадровими військовими, а людьми, що добровільно прийшли у військо, добившись успіху в корпоративному управлінні, бізнесі), залучення всього населення до війни і переведення економіки у режим війни повністю може вирвати нас із поточного циклу згасання і дати новий. Але поки що ми в інерції.Аби хоча б протриматися зараз, треба далі розвивати технології в підрозділах, координуватися горизонтально і цінувати правду між собою.І всім готуватись до блекауту.Додам, що міжнародна політика керівництва держави є об’єктивно сильною, а нова динаміка в Кабміні та Міноборони зокрема викликає в мене обережний оптимізм. Тим не менше, ключ до перемоги — сили оборони, те, як мислить і воює військо, хто ним керує і як розпоряджається людьми, зброєю та інформацією.Більше не маю, що сказати. Одна Мар’яна ситуацію не "переламає", роблю те, що в межах моїх особистих можливостей. Чим більше людей усвідомлюватимуть ситуацію й докладатимуться до пошуку виходу із замкненого кола, не прогинатимуться під "сторожів" інерції, тим більше у всіх нас шансів.Слава Україні!