То ж чому обидва разі співбесіди виявились успішними? 👆В першому випадку наприкінці співбесіди вони підкреслили як сильну сторону те, що я не даю швидкої відповіді, міркую та перебираю варіанти перш ніж зупинитись на якомусь. Сподобалось і те, що я не погоджувалася з усім, що вони кажуть, а аргументовано дискутувала - бо це аутсорс, і часто з клієнтами саме так і буває (зробила висновок, що всі ті дурні питання та спроби загнати мене в кут були провокаціями). А в другому кейсі вони оцінили, що навіть з неідеальною мовою я не соромилася перепитувати, уточнювати і ставити дурні на перший погляд питання, бо як інтернаціональна команда, неідеальну англійську вони толерують, а от інертність і байдужість - ні.Тобто те, що, мені здавалося, виставляє мене в слабкому світлі, насправді стало грін флегом в обох випадках - я мала прогалини в практиці або ж в мові, але вони не стали критичними, бо я мала і переваги по софт скілах, які були пріорітетні для цих команд. Із цього можна зробити наступні висновки: 1. Не варто боятися «тупити» і намагатися швидко дати правильний варіант. Показати процес мислення або виправити свої ж помилки може бути по-хорошому дуже показовим.2. Завжди знайдеться команда, яка буде цінувати саме твої сильні сторони. Варто шукати саме таке місце.3. Софт скіли дуже впливають. Дуже. Так було, є і буде.