Маркушин Олександр

Ірпінська громада провела в останню путь 20-річного молодшого сержанта НГУ Віктора Толстого, позивний Барига.Віктор народився 16 квітня 2003 року в селі Грушине на Харківщині. Він був вірним другом, активним спортсменом і завзятим рибалкою.Наприкінці 2021 року за власним покликом пішов на строкову службу, яка у лютому 2022 року переросла у боротьбу з ворогом за незалежність України.Під час повномасштабного вторгнення Віктор служив у 23-й окремій бригаді "Хортиця". Як командир відділення, він був взірцем для побратимів – вмотивованим і мужнім воїном, попри юний вік. Прагнув звільнити всю Україну від окупантів і підняти синьо-жовтий прапор над вільним Кримом.Життя воїна обірвалося 7 червня 2023 року поблизу села Ольгівське на Запорізькому напрямку внаслідок ворожого авіаудару. За особисту мужність Віктор був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.Мама Героя, Оксана Вікторівна, яка проживає в Ірпені і працює в ліцеї №1, прийняла важке рішення — перепоховати сина в нашій громаді."Вдячна громаді, за те що прийняли моє прохання і я зможу бути тут, поруч із сином. Я зможу до нього приходити. На жаль, в Харківську область через небезпеку їздити я вже не зможу. Віктор живе в пам’яті своїх рідних, він живе в усьому, що нас оточує. Бо це була світла, щира, добра людина, яка залишається назавжди в нашому серці та всьому, що навколо нас. Я отримую любов сина через всіх людей, які мене підтримують", – каже про сина мати. Щирі співчуття від усієї Ірпінської громади Оксані Вікторівні, рідним, друзям і побратимам Віктора.Вічна пам'ять та слава Герою – Віктору Толстому!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

У Козинцях Ірпінської громади трагічна звістка – 38-річний старший солдат Сергій Маруда, який понад рік вважався зниклим безвісти, загинув.Після тривалого очікування та надії ДНК-експертиза підтвердила загибель захисника.Сергій народився 3 лютого 1987 року в селі Козинці. Тут, у рідному краї, він навчався та будував плани на майбутнє. Профільну освіту механіка здобув у Немішаївському фаховому коледжі НУБіП України. Після одруження проживав у Києві."Він був майстром із золотими руками. Вмів ремонтувати та будувати, лагодити техніку будь-якої складності та розмірів. Був добрим, сильним духом і неймовірно справедливим", – згадують Сергія рідні.Сергій був із тих, хто не чекав закликів, а діяв за покликом серця. Його шлях воїна розпочався ще у 2014 році, з перших днів російської агресії, у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Потім він боронив Україну у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Служив у першому протитанковому відділенні взводу вогневої підтримки аеромобільної роти. Під час повномасштабного вторгнення забезпечував передові артилерійські підрозділи боєприпасами. "Міг не спати дві доби, але віз вантажі зі снарядами хлопцям", – згадує дружина захисника Катерина.За сумлінне виконання службових обов’язків, зразкове та своєчасне забезпечення військ засобами ураження в умовах збройної агресії був нагороджений грамотою від командування артилерійських бригад. У серпні 2022 року отримав відзнаку Президента України "За оборону України".Експертиза підтвердила, що Сергій загинув 7 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку"Він був моєю рідною душею, моїм серцем. Його передостанні слова до мене були: "Ти ще будеш мною пишатися". А останній раз він дзвонив мені вже з позицій і казав, як сильно любить", – додає Катерина.Сергій Маруда залишиться в пам’яті як людина виняткової мужності, яка присвятила свою молодість боротьбі за нашу свободу.Щирі співчуття дружині Катерині, 13-річному сину Григорію, батькам, друзям і побратимам Сергія від усієї Ірпінської громади.Про дату і час прощання у селі Козинці буде повідомлено окремо.Низький уклін. Вічна пам’ять і шана Герою – Сергію Маруді!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вчора ввечері подивився висвітлення ситуації в Ірпені на Bihus.info.Дякую журналістам, що звернули увагу, і вдячний ірпінцям за підтримку та позицію.Те, що показали у цьому короткому відео, — лише частина правди. Верхівка Ірпінського айсберга.Коли мене у 2024 році попереджали, що Карплюк готує підозру і бігає з Пащинським на допити — я не вірив.Коли ДБР виконало це замовлення і вручило мені підозру, я був здивований тим, як легко в Україні забудовник може усунути очільника громади на очах у керівництва держави та під носом СБУ.Спочатку я був наївним і впевненим у тому, що вірних закону правоохоронців, суддів і керівників в апараті нашої держави більше, ніж корумпованих.А потім я побачив на власні очі, як працює "система"...Побачив, як саме і ким конкретно покривається беззаконня в Україні.Я довго не міг змиритися: вчора ми могли загинути в Ірпені, а сьогодні мене кидають у СІЗО на замовлення забудовної мафії, на яку роками працює наша правоохоронна і судова система.Весь цей рік у судах, ДБР, УСР та поліції мені в кулуарах давали одну дивну пораду: "Іди до Офісу Президента. Домовляйся. Твоє питання на контролі самого Олега Т.".Як бачите, домовлятися і торгувати Ірпенем я не пішов.Бо якщо ми хочемо кращого і заможного майбутнього для України — з корупцією треба не домовлятися, а боротися.Я народився в Ірпені. Це моє рідне місто. Тут народилися мої сини, тут росіяни розбомбили мою батьківську хату. І я буду стояти за нього завжди.Буду боронити від окупантів, якщо вони знову прийдуть на нашу землю.І буду знищувати мафію, яка вирішила, що, маючи зв’язки у високих кабінетах і верхівках політичних партій, може безкарно грабувати Ірпінську громаду.Разом із побратимами, юристами та небайдужими мешканцями ми вже не один рік ідемо цим шляхом.Долучайтеся! Разом до перемоги, і слава Україні!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Кожен день березня назавжди закарбувався у пам’яті Ірпеня болючими втратами серед захисників і мирних мешканців міста.Сьогодні, 5 березня, росіяни розстріляли автомобіль, в якому їхали наші побратими – Дмитро Українець і Сергій Малюк.Того дня на вул. Лисенка вони натрапили на російських окупантів, які відкрили по ним вогонь.Дмитро ще був живий, коли росіяни витягли його з машини і зробили контрольний постріл.Тіла Дмитра Українця і Сергія Малюка кілька днів залишалися біля розстріляного автомобіля. Через декілька днів їх поховають у братській могилі із двома мешканцями.Того ранку Дмитро встиг подзвонити мамі. Його останні слова були прості:– Мам, плюс?– Плюс.У цей день також загинув Федір Сєропов – ірпінець, який у поважному віці 70 років взяв зброю і тримав оборону на блокпосту "Синергія".У ті найтяжчі дні весни 2022 року, коли росіяни вже заходили у райони нашого міста, ці мужні чоловіки не шукали причин, щоб виїхати. Вони були першими, хто тримав оборону і чекав на ЗСУ.Їх вбили російські окупанти за те, що вони любили і захищали свій дім, своє місто, свою Батьківщину.Схиляємо голови перед батьками і рідними захисників Ірпеня.Пам’ятаємо своїх Героїв!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Відвідали з ірпінцями сучасний музеї війни у Національному університеті оборони України.Спогади 2022 року, звуки пострілів і запах диму за лічені секунди постали перед очима.Окрема експозиція про Ірпінь, Бучу, Гостомель і Мощун детально відтворює хронологію подій: від світанку 24 лютого 2022 року, коли армія росії прийшла захопити Київ "за три дні", і до розгрому ворога Силами оборони України.Вдячний офіцерам, які ретельно зібрали матеріали та розповіли нам невідомих фактів про наше місто-герой Ірпінь.Сходіть обов’язково. Ми повинні знати й пам’ятати, хто і яким чином хотів нас знищити. Не з телевізора, не з чужих переказів — маємо зрозуміти все самі.Коли ми відкрили реєстрацію, я не очікував такого відгуку.Заявок було настільки багато, що ми звернулися до керівництва Національного університету оборони та попросили провести не одну екскурсію, а загалом чотири. Бо якщо у мешканців є запит — значить, це потрібно.Дякую всім, кому небайдужа історія нашого рідного дому та наших неймовірних людей.🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

На фронті загинув Герой із Михайлівки-Рубежівки – 45-річний солдат Віталій Жлобін.​Віталій народився 17 вересня 1980 року в Михайлівці-Рубежівці, там же закінчив школу.Служив оператором безпілотних літальних апаратів у 21-й окремій механізованій бригаді (21 ОМБр) Сухопутних військ ЗСУ.​18 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Велика Рибиця Сумської області Герой віддав життя за Незалежність України.​"Був майстром на всі руки, дуже любив майструвати з дерева. Був доброю людиною, любив тварин", — згадують захисника рідні.​Віталія чекали вдома мама, брат і донька.​Прощання з Героєм відбудеться завтра, 26 лютого, в Михайлівці-Рубежівці.​Маршрут прощальної церемонії:​10:15 — живий коридор від ЖК "Гранд Віллас" — вул. Церковна — вул. Шкільна — вул. Гірська;​10:30 – прощання біля будинку, де жив захисник: вул. Гірська, 11а;​Чин поховання відбудеться на кладовищі Михайлівки-Рубежівки (вул. Садова).​Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Віталія!Вічна пам’ять і слава Герою – Віталію Жлобіну!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

"Ми прослужили близько року разом. Така добра, світла людина. Завжди усміхненний, відповідальний воїн. Ніколи нічого не боявся. Таких хлопців ще треба пошукати." – згадує Героя його побратим Денис, з позивним "Калаш".Ірпінська громада зустріла живим коридором 28-річного захисника з Ірпеня – чемпіона світу з кікбоксингу, майстра спорту України Миколу Літовченко.Микола народився 18 серпня 1997 року в Сіверськодонецьку (Сєвєродонецьк) Луганської області. У шкільні роки здобув високі досягнення у кікбоксингу – у віці 16 років завоював дві золоті медалі на Чемпіонаті Світу з кікбоксингу WPKA серед юніорів і отримав почесне звання майстра спорту України.У 2023 році разом з родиною переїхав до Ірпеня.В минулому році приєднався до лав ЗСУ. Служив оператором БПЛА у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді у складі Десантно-штурмових військ.5 лютого під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку Донецької області український захисник загинув.Поховання праху буде призначене окремо, після кремації.Ірпінська громада висловлює щирі співчуття дружині, рідним, близьким і побратимам Миколи!Вічна пам’ять і слава Герою!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

На щиті повертається 28-річний захисник з Ірпеня – чемпіон світу з кікбоксингу, майстер спорту України Микола Літовченко.Микола народився 18 серпня 1997 року в Сіверськодонецьку (Сєвєродонецьк) Луганської області.З 2008 по 2013 рік він професійно займався спортом – тренувався у Східноукраїнській філії Всесвітньої школи гун-фу "Дракон і Тигр" під керівництвом тренера Дениса Чучина та наставництвом Андрія Сербіна.У 16-річному віці Микола завоював дві золоті медалі на Чемпіонаті світу з кікбоксингу WPKA серед юніорів в Афінах та отримав звання майстра спорту.Три роки тому Микола разом із родиною переїхав до Ірпеня.У 2025 році приєднався до лав ЗСУ. Служив оператором БПЛА у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді у складі Десантно-штурмових військ.5 лютого під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку Донецької області український захисник загинув."Він був добрий, веселий і щирий. Любив готувати і мав серед побратимів позивний "ПОВАР". 22 лютого якраз мали відзначати нашу шосту річницю, як ми разом", — згадує коханого чоловіка його дружина Наталія.Прощання відбудеться 17 лютого о 10:30 у Храмі Святителя Миколая (вул. Садова, 59).Поховання праху на Ірпінському кладовищи буде призначене окремо, після кремації.Ірпінська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Миколи!Вічна пам’ять і слава Герою!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Українського скелетоніста Владислава Гераскевича МОК дискваліфікував перед заїздом на Олімпійських іграх-2026 в Італії. Причина – його шолом.Шолом із портретами загиблих членів нашої української спортивної родини, яких вбила росія:Євгена МалишеваДмитра Шарпара Павла Іщенка Максима ГалінічеваАндрія Куценка Олексія ЛогіноваКарини Бахур Микити Козубенка Романа ПоліщукаАндрія Яременка Тараса ШпукаФедора ЄпіфановаКатерини ТроянВолодимира Андрощука Олексія ХабароваДар’ї Курдель Івана Кононенка Аліни ПерегудовоїКарини Дяченко Вікторії Івашко Марії Лебідь Назара ЗуяМОК послався на правило №50 Олімпійської хартії, що забороняє "будь-які політичні, релігійні чи расові демонстрації або пропаганду на олімпійських обʼєктах" і вирішив, що шолом українця порушує це правило.Водночас МОК вважає, що росія нічого не порушує. І дозволяє виступати у нейтральному статусі громадянам країни, яка лише за останні два дні забрала життя 8 українських дітей.Місто-герой Ірпінь підтримує позицію Владислава Гераскевича.🇺🇦І засуджує вибіркове рішення, яким було дискваліфіковано памʼять про вбитих українських атлетів, для когось друзів, побратимів і рідних людей.Як представник Ірпінської громади, я багато разів переконувався: світ не хоче ні бачити, ні чути про війну, в якій ми живемо щодня.І що більше вони відвертаються, тим гучніше має звучати голос України. Світ має почути, що йому не українських шоломів треба боятися, а агресорів, які приходять з війною і несуть смерть.Слава Україні!Відео: Суспільне Спорт🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Зустрівся з саперами ТОВ "Українське агентство розмінування", які працюють в Ірпені, у лісі на вулиці Літературній.Попросив надати пояснення для мешканців, які були стурбовані роботою з вибухонебезпечними предметами.Друзі, зараз на цій території розпочалося гуманітарне розмінування. За словами представників агентства, роботи охоплюють близько 70 гектарів Ірпінської громади.Гуманітарне розмінування передбачає перевірку ґрунту на глибину із застосуванням спецтехніки.Хто з нових мешканців не знає: у березні 2022 року до цього району зайшли окупанти і ця територія була зоною бойових дій.Наразі сапери не заборонили пересування основними маршрутами, які були перевірені під час первинного (поверхневого) розмінування після звільнення Ірпеня.Червоно-білі стрічки та попереджувальні знаки – це робоче маркування саперів. Так вони позначають сектори, які підлягають перевірці.Після закінчення робіт Ірпінь отримає сертифікат безпеки цієї ділянки.Якщо небезпечні предмети буде знайдено – пообіцяли інформувати громаду і ДСНС.🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube