Колись ми з подругою були копірайтерками. Я на той момент уже була таким зародком маркетолога, вона росла в контент манагера.Подруга мала підготувати статтю для розміщення на зовнішньому майданчику. Я тоді розміщувала статті виключно на таких майданчиках, як умовні DOU, AIN, і інші авторитетні видання, причому забезплатно — шоб таке сталось, треба було дуже показати експертність. Тому це були серйозні статті: з обговоренням із редакційною командою майданчика, нашими експертами, з виконанням усіх вимог.І тут мені подруга каже:«Дивись, SEOшниця якийсь дивний майданчик підкинула. Як на такому взагалі розміщатися з нашою прекрасною ІТ-компанією? Як тобі?»Я дивлюся — ну реально дивний сайт. Типу… що це взагалі таке?На коментар подруги SEOшниця сказала:«Будь ласка, напишіть те, що я прошу, і не лізьте в мою роботу — так само, як я не лізу в роботу копірайтерів».І ми тоді, звісно, як дві копірайтерки і зародкові маркетологоконтентменеджерки, поохали, поцокали — типу «що з цього взяти взагалі».Минуло багато років, і доля по ходу мене трошки постібала тим, що тепер я троошечки займаюся лінкбілдингом.І я вперше в житті зрозуміла ту SEOшницю — чому це не так очевидно і чому гестпости — це взагалі не те саме, що публікація експертної статті на зовнішньому майданчику.А ще я зрозуміла, що для того, щоб у копірайтерів і зародкових маркетологів відпало бажання сперечатися з SEO-спеціалістами і лінкбілдерами, треба просто дати їм закупити кілька десятків лінок — і все стане на свої місця 🙂Усім класного четверга!