Російсько-українська війна стала найбільшим випробуванням для нашого покоління. Вона змінила долі мільйонів людей, розділила життя на «до» і «після», змусила мирних громадян взяти до рук зброю, щоб захистити свої родини, свої домівки та свою державу. Щодня Україна платить надзвичайно високу ціну за право бути вільною — ціну людських життів, нездійснених мрій і обірваних майбутніх років.Серед тих, хто став на захист рідної землі, був і Олександр Вікторович Ковтун — щирий, доброзичливий і небайдужий до долі свого краю чоловік, який у вирішальний для країни час не залишився осторонь.Олександр Ковтун народився 20 травня 1980 року в Макарові на Київщині. Атестат про повну середню освіту здобув у Макарівській середній школі № 1. У класного керівника Олексія Павловича Геращенка та однокласників про Сашка залишилися лише теплі й добрі спогади. Його пам’ятають як відкриту, щиру людину, яка завжди знаходила спільну мову з людьми та користувалася заслуженою повагою серед друзів і знайомих.Коли у лютому 2022 року російські війська прийшли на українську землю, Олександр не залишився осторонь. На самому початку повномасштабного вторгнення він став на захист рідного Макарова, розуміючи, що майбутнє його громади, його рідних і всієї України залежить від готовності кожного українця боронити свою землю. Він зі своїм підрозділом тримав оборону у Калинівці на «51-му». Відбивав ворожі наступи, брав участь у стрілкових боях.У лютому 2026 року Олександр був призваний до лав Збройних Сил України. Солдат Олександр Ковтун служив марксменом десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 13-го окремого десантно-штурмового батальйону. Він сумлінно виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та Україні.2 червня 2026 року поблизу населеного пункту Новоселівка Синельниківського району Дніпропетровської області, внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, життя Олександра Ковтуна обірвалося.Війна раптово обриває людські історії, які ще вчора були сповнені звичайних турбот, планів і надій. Вона залишає порожні місця за родинним столом, недоказані слова, нездійснені задуми та невимовний біль у серцях тих, хто чекав на повернення своїх рідних.Сьогодні ми проводжаємо Олександра в останню земну дорогу. Проводжаємо з болем, який неможливо виміряти словами, але й з великою вдячністю за його мужність, за його готовність захищати свій край і свій народ.Його життя стало частиною великої історії боротьби України за свободу. Його ім’я назавжди залишиться у пам’яті Макарівської громади, серед імен тих, хто став на захист рідної землі та віддав за неї найдорожче — власне життя.Щирі співчуття рідним, близьким, друзям і всім, хто знав та любив Олександра. Нехай світлі спогади про нього допоможуть пережити цей важкий біль втрати.Схиляємо голови у глибокій скорботі.Вічна пам’ять Герою.Вічна слава Захиснику України.Олександра Ковтуна поховали на Алеї Слави на кладовищі у Макарові. https://www.facebook.com/makrikm - джерело інформації та фото