Давайте започаткуємо рубрику #НедільнийКінозал 😉👌🏻Сьогодні змістовне та важливе інтервʼю про мовлення. Власне, це те, з чим комунікаційники працюють щодня і на що мають звертати увагу — як слова впливають на кожного з нас. Як вони нас формують, як ми на них реагуємо і в наслідок цього поводимо себе в житті Розмову ведуть Наталія Дмитренко, членкиня ради Центру соціальних змін і поведінкової економіки, керівниця відділу досліджень та моніторингу Офісу Президента України та Андрій Зелінський, письменник, викладач, політолог, військовий капелан Української греко-католицької церквиІ пару цитат вам для ознайомлення: ▪️Однією з найбільш поширених помилок є ідея про те, що мова — інструмент. Тобто існує людина, особистість і вона може використовувати слово/слова/мову. А це геть зовсім не так. Особистість існує саме тому що у людини є вже сформований словник, в який вона запакувала власний досвід життя. Людина = досвід + мова▪️Людина — це текст. З кровʼю, з тілом, але текст. Наша свідомість вона оформлена як текст. Про будь-що: погоду, історію. Без тексту у вас нічого не вийде. Текст — це не просто набір слів. Це речення. А речення — це структура. Отже слова, образи і певні структури — це те, що допомагає нам структурувати власну особистість▪️Спогади завжди в словах і образах. Те, що залишилось з минулого, воно залишилось у формі тексту. І кожен раз, коли ми його «читаємо», ми «читаємо» його по-іншому. Ми ніколи не повертаємось до тих самих текстів, це неможливо. Ми не можемо реферувати до якогось абсолютного тексту. Чому? Бо поміж першим і другим «прочитанням» існують якісь нові досвіди, тексти, слова. Ми — постійний процес і наша свідомість постійно конвертує здобуту інформацію у новий текстhttps://m.youtube.com/watch?v=TxRbNCGyvXA