8 місяців.Стільки прожив хлопчик із Кіровоградщини, якого вбив вітчим.Він не встиг зробити свій перший крок.Не встиг сказати перше слово.Останній місяць свого життя дитина провела у нестерпних муках.Чоловік системно знущався над немовлям: бив, кидав, гасив недопалки об шкіру, перекидав коляску разом із дитиною.А одного дня він, у стані алкогольного сп’яніння, кілька разів ударив малюка головою об стіну. Того ж дня хлопчик помер.Експертиза підтвердила: це було не разове насильство, а тривале катування.На тілі дитини експерти зафіксували численні опіки, гематоми, садна.Протягом років обвинувачений не визнавав провини і намагався перекласти відповідальність на матір.Суд першої інстанції призначив 15 років позбавлення волі.Я вважаю це покарання неспівмірним із скоєним.Прокуратура подала апеляцію.І ми довели: за такі злочини не може бути компромісів.Апеляційний суд скасував вирок як надто м’який і призначив довічне позбавлення волі.Справедливість це не про емоції.Це про принцип: кожен, хто піднімає руку на дитину, має знати відповідь держави буде максимально жорсткою.Довічний вирок це максимальна міра, передбачена законом.Але навіть він не здатен відновити справедливість у повному сенсі.