​Рубрика #тиждень_в_карттнках вже посіла свою позицію на моїй сторінці у фейсбуці А тут, вже традиційно, мої недільні рефлексії, пробачте вже мені цю слабину.На зміну крутому ефорійному тижню українського контрнаступу на Харківщині, прийшов тиждень викриттів чергових жахливих злочинів росії. Катівні, масові поховання, зруйновані вщент міста на деокупованих територіях вчергове викладають жаль, але водночас й страшну лють на ворогів.росія ніколи не перемагала нас в чесній битві. Вони дурили, хитрили, махлювали на килимах палаців і під ними. Тому й не розуміють (або тільки тепер починають розуміти), що перемогти Україну у відкритій війні їм ніколи не вдасться. Ми ж бо воюємо всією країною, всіма ким можемо, і всім чим можемо.А в них... Імперський комплекс вимагає заперечити в принципі наше існування, що є абсурдом само по собі. Недооцінивши українців та сучасний світ вони почали самознищуватися, у відкритій війні замість того, щоби на звичній для них території інтриг та політичних ігрищ, визнати наші націю та народ та намагатися "ласкою" нафто-газового рубля, на кшталт мецената з " Оргії " Лесі Українки, будувати лояльну та дружню для них одержавлену колонію УкрАйну (чи Мало/Новоросію...)Зрештою, то їхні проблеми, які в-решті-решт призведуть до загибелі імперії. Всі імперії рано чи пізно вмирають. Але можуть померти еволюційно, в результаті природніх процесів, а можуть - кривавою катастрофою, яка, направду вже нині відбувається в росії. Війна ж бо розбудила в них ще одну їхню споконвічну рису - чорну всеохоплюючу заздрість. Вони не здатні зрозуміти, як це... за кілька годин після підступного ракетного удару по ТЕЦ можна відновити постачання електрики, коли у так званій російській глибинці можна роками жити без елементарних умов, що притаманні 21му (ба навіть 20му) сторіччю. Вони не здатні збагнути, як це... за пару днів відновити мобільний зв'язок в деокупованому населеному пункті. І вони гнівно заздрять. Заздрять, зокрема, нашій єдності. Єдності військових і цивільних, рятувальних служб, волонтерів, і навіть владців. Бо наша єдність народжена нині - справжня.І головне нам її не розплескати. Не загубити дорогою до перемоги і після неї. Плекати ту єдність в усьому, знаходити її. Попри все, попри важку ситуацію і змореність. Попри складну історію (а в якої справжньої нації вона легка?!) та традиційну любов українців до політичних срачів, попри совецьку та імперську міфологію, що нав'язувалися і нав'язується нам століттями.Шевченко ж бо недаремно залишив усім "живим і мертвим, і ненародженим" щирий і пронизливий заклик:"Обніміться ж, брати мої,Молю вас, благаю!"Донатити на волонтерську діяльність сюди 👇5168742228836551 - privatbank5375414104884795 - monoPayPal:Kyrylo [email protected]