#неспящие_в_ХаВчора було рівно три роки, як ми з вами придбали течіка. Три роки, як цей синій дракон віддано катає мене по їбеням та приносить користь.Три роки…Три роки тому було інше життя. Незважаючи навіть на те, що вже було повномасштабне вторгнення. Три роки тому на автівку для хлопців ми збирали за два тижні. Три роки тому країна була обʼєднана, як ніколи. Три роки тому майже ніхто, окрім можновладців, не рахував свою «вигоду» на війні. Майже ніхто не робив обзори на курорти та рестікі, а тіх, хто таке витворював, відміняли одразу. Три роки тому людину в пікселі поважали, а не боялись. До них підходили, тиснули руки, обіймали. Дарували квіти та смаколики. Вчора було три роки, тому я трохи мекнула. Згадувала. Як я забула гроші за течік продавцю. - Люба, ти гроші взяла? - суворо спитав Горинич з ранку.- Ну звісно!! Я що, дебілка?Я дебілка. Тому що я взяла гроші на переоформлення, тай по всьому. Серпень, шалена спека. Ми виходимо з ДАІ , я несу новий номер та техпаспорт. Машина моя. - Люба, давай гроші - каже Горинич та протягує мені стаканчик кави.- Які гроші? - я сйорбаю каву, дивлюсь на Горина. Продавець з червоного спочатку стає білим, потім сірим. Серцевий напад сам себе не зробить, тут треба Люба. Мені стає однаково стидно та смішно. Їдемо за грошима. Як я святкувала придбання автівки наодинці. На собачому майданчику. Мене розривало від радощів, але нікого поряд не було. Бо людина, яку я вважала найкращим другом, сказала, що в неї прання..))Зате поряд були собачки. Як ми рік тому з Мариною їхали на Вовчанськ і в нас закипіпав бачок охолодження. Як кожні 15 хвилин ми зупинялись і наливали води. Під підарськими дронами. Як сухо, суто по-чоловічому матюкались та їхали далі. Як він возив нас у Бахмут, Херсон, Часів Яр, Купʼянськ, Борову, Сіверськ, Суми, Вовчанськ. Як вивозили на ньому паралізованих бабусь, переляканих дітей, собак, котів, курей та кіз.Як довозили на ньому колеса, генератори, дрони, зарядні станції. Як я досі чую ( поза очі, таке мені в лице бояться сказати)- Ну конечно, нащипала с людей себе на машину!!Розказую це другу.- Камиш, він 98 року! Мазератті, блять - кажу я.- Він старше за мене! - регоче мій друг. Наш з вами синій динозавр. Привітайте його. З тим, що він витримав три роки з навіженою. 4441111062494152