Декілька разів починала писати. Кожного разу прибирала написане. В мене одна ціль - зібрати гроші, купити та відвезти потрібне хлопцям. В мене одна мета - допомогти їм вижити. Допомогти їм втримати стільки, скільки це взагалі можливо. Бути поруч. Бути корисною. Раніше ще була мета перемогти. Зараз це мрія. Мета та мрія мають різні сенси…Я багато ще напишу про те, що відбувалося вчора. Зараз буквально пару слів - поразка та трагедія. Так я сприймаю. Я зі вчора не лягала, не могла заснути. Я стояла на балконі під дощем і згадувала тих, хто тримає небо над нами. Всіх моїх загиблих. Братика.Я стояла і просила в них пробачення. За те, що ми в тилу виявились такі нікчемні. Що мовчки дивились, давились, не зупиняли це самовладдя, поки вони віддавали за нас життя. Що останні три з половиною роки великої війни ми не зупинили жодної мразоти, яка крала не тільки гроші, а і їх життя. Тому що не збудовані оборонні споруди, не поставлені снаряди, не якісні міни - це в перше життя наших безцінних. Тільки потім вже втрачені землі. Їх подвиг зраджено. Про сотні тисяч загиблих забуто.Демократичну державу зґвалтовано. Тими, хто присягав її зберігати.В той час, коли Святу Українську Землю нищать ординці, Конституцію України нищать підари у вишиванках.Життя тих, хто ще бореться, потрібно тільки їх родинам та нам з вами, невеличкий купки божевільних мрійників. Між захистити свої пердачини чи захистити Країну вони постійно обирають перше. Мені сьогодні дуже хочеться втекти, бо такого безпросвітнього відчаю я давно не мала.Але, на відміну від владних підарастів, мені нема куди. Бо тут мої пацани. Які кожного дня потребують допомоги. - Я тобі поїду!! Я тебе ще на побачення у рестік не відвів. З продовженням - лається на мене Дімка. Бо тут могила мого Максима. І треба помінять флагшток та прапор. І треба купувати його смердючий еспресо. І бути поруч. - Прикольно ти придумала… А нас нахер? - питає ще один мій друг. Мені нема куди. Бо, на відміну гундявой бубочки, 5-6 ефективних менеджерів, 450 кнопок та безлічі гімна поменше рангом, в мене є мета.Допомогти хлопцям вижити. Приєднуйтесь, будь ласка. Бо тільки разом.Разом з тими, хто залишився. 4441111062494152