ДУМА ПРО ОСІННІ ЯБЛУКА І Змій дав яблучко:Адам тоді таки тойво ту Єву. Потрапив влучно, Хоч і спершу поверхнево.Нове життя народиться в гріху -Під час процесу мріяв він про не таку.І виліз Каїн, наче з пащі Лева: Життя іде собі багатоструменево.Воскресне Авель - Давидом стане, буде мстити.Заграє «Болеро» - чарівний Равель. І в музиці приходять нові діти. Пройшло так не багато часу -І з‘явився Гітлер.Садок зруйнований, хоч був прекрасний. А Зігісмундіс Шломо Фрейд Досліджував усе тих фей Та й феїв,Що в фей-клуб ходили часто. Хоч Ерос і Танатос -Це і є Адам і Єва.Любов завжди донатить,Але комусь Любов - лише ФілеоФілейна частка Єви - очі королеви.Буття завжди однаково-сталеве.Життя завжди вертає в рідну хату. В Садок Вишневий - він такий Едемський, Хоч по дорозі рок - і ти згубився десь там.Та вишні цвіт з тобою буде зАвжди, Як і ті яблука зміїні й чарка правди.На лавці по сусідству дід Мойсей -Він всіх життю научить, Хоч сам не вміє, як і Фрейд, Та голова - земля родюча:Там виростає все:І яблука, і кабачки, і смерть.І сльози, і любов, і абрикоси.Не забувай, бо скоро урожай, І вже приходить сонна осінь. #лозпоезії