LozovaNews | На щиті повертається герой: Лозівська громада у глибокій скорботі чере...

На щиті повертається герой: Лозівська громада у глибокій скорботі через загибель Ляшенка Сергія ВолодимировичаБіль, який неможливо втамувати, і втрата, яку неможливо заповнити... З глибоким сумом та тяжким серцем Лозівщина приймає страшну звістку: виконуючи свій військовий обов'язок, за свободу і майбутнє України віддав життя наш земляк, мешканець селища Краснопавлівка — Сергій Володимирович Ляшенко.Сергій народився 3 серпня 1975 року в Харкові. Там він здобув освіту, закінчив технікум і розпочав свій трудовий шлях. Багато років він віддав роботі у КП «Харківські теплові мережі». Колеги згадують його як справжнього «золотого майстра» — фахівця з обслуговування котелень, чиї знання та професіоналізм були затребувані не лише по всій країні, а й за її межами.Саме робота привела Сергія на Лозівщину. У 2002 році, під час відрядження до Краснопавлівки, він зустрів Наталію — свою другу половинку. Це кохання змінило його життя: він вирішив залишитися тут, пов’язавши свою долю з нашою громадою, ставши її невід’ємною частиною, добрим сусідом та надійною опорою для своєї родини.Коли ворог прийшов на нашу землю, Сергій не залишився осторонь. У січні 2025 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Як досвідчена та відповідальна людина, він очолив підрозділ, ставши командиром зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного дивізіону військової частини А5003. Він тримав наше небо, захищаючи побратимів та мирні міста від ворожих атак.6 січня 2026 року, у Краматорському районі Донецької області (с. Малотаранівка), серце мужнього воїна зупинилося. Сергій Володимирович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Він пішов у вічність як герой, заплативши найвищу ціну за незалежність нашої держави.Для родини Сергій був центром всесвіту — люблячим батьком, турботливим сином, людиною, яка завжди дбала про рідних і була прикладом для дітей. Для побратимів він був надійним командиром і вірним другом.Висловлюємо щирі співчуття дітям, матері та всім близьким Сергія Володимировича. Ваша втрата — це спільний біль усієї громади. Жодні слова не зможуть вгамувати цю рану, але пам’ять про його подвиг житиме у віках.Герої не вмирають, доки ми про них пам’ятаємо!Світла та вічна пам’ять Захиснику України!