Якби в Україні діяла адекватна система управління, Чаус і Брижинський уже давно були б звільнені. Бо замість того, щоб захищати прикордонну область, вони реалізують власні політичні амбіції. Не безпека, не укриття, не оборона – а кулуарні ігри, шантаж і атаки на місцеве самоврядування.А політика у цих діячів незмінна – шкодити місту. Зневажливо, методично, цинічно.Зараз ці шкідники змушують членів виконкому ухвалити небезпечне рішення – переглянути освітню мережу посеред літа, коли вона вже сформована.Це пряме порушення повноважень. Зміна статусу шкіл – виключна компетенція сесії міської ради. Це єдиний законний шлях вирішення питання 19 школи.Коли я був в.о. міського голови, я діяв публічно. Виносив це питання на розгляд сесії, запрошував батьків, освітян, проводив відкритий діалог – щоб ухвалити рішення від імені громади та в її інтересах.Але в серпні 2024 року, за прямою вказівкою військових адміністрацій, підконтрольні їм депутати зірвали сесію. Тоді ми могли вирішити ситуацію законно та цивілізовано – вони цього не допустили.І замість повернення до законного розгляду на сесії, військові адміністрації тиснуть на виконком. Підганяють рішення поспіхом, без фахового аналізу, без врахування думки Ради директорів, без розгляду на профільних депутатських комісіях.Зафіксуємо для історії:у липні 2025 року керівники військових адміністрацій не займалися укриттями, не дбали про систему оповіщення, яка вже тиждень доводить до паніки сотні чернігівців, не посилювали оборону прикордонного регіону.Їх турбувала мережа шкіл. Їх цікавила влада. Ї ми керувала жадоба узурпації.Це небезпечні ігри з долею міста. І кожен, хто в них бере участь, нестиме політичну відповідальність – перед людьми і перед історією красеня Чернігова.