​sard hex?лежачи в обкуреній від думок кімнаті,і дивитись, як ти сидиш навпроти.. знаєш, я вже давно цього не проти —бачити тебе в одному халаті,бо ти розділась догола головою,коли вдихала мій парфум у волоссі,твій же парфум я чую і досіти залишила його тут,за собою,і знаєш, я вже давно не кохаю,бо ти своїми думками менепогубила,обійняла, послала, вернула — убила,і тепер ти все, що в мене є, і що я маютепер ти сидиш на моїх колінах,мої очі від твоїх руками ховая,я нічого не роблю із цим, бо я знаю,що стою на твоєму полі і мінахтож я цілуватиму кінчики пальців,спираючись на звук, бо не бачу,а ти палаєш і мовчиш, неначе,боїшся цих запланованих танців,боїшся всього, що з нами буде,всього, чого бажає душа і тіло— це називається ніжність, моя мила,це ніжність, яку придумали люди.— як красиво розказують поети..— а хіба я лише язиком тріпаю?хіба я замало тримаю,чекаю, кохаю?і шукаю всюди лише твої силуети?ти цілуєш одразу, я одразу підхопляю,і сам у думках роздягаюсь я цілий— я люблю тебе, мій улюблений милий— скажи це ще раз, прошу, благаю..#поезія #Яр_Лей(тґк автора)