Що питимеш?Привіт, хочу царівну спрагозникаючим ледь пригостити.Вип'єш зілля у втомлений розніжений вечір?Зорі за хмарами, а я чую звуки трембіти.У вухах з краси, що чую і бачу, заклало до речі.Як зорі зникають за хмарами, не ховай ідентично стривожений погляд.І не рівняй вироком чашедарця із хамами,що роздягають орлиним зором цей фешенебельний вигляд.То що, вип'єш зі мною,Тільки не багряної крові.У збурених жилах нектару небагато весною,пішов на добрії справи – пожертвою сил заради вічного, звісно любові.Щось на мій вибагливий смак?Я би – поцілунок з мурашиним наскоком.Будеш царівно, із пристрастю, як?Зарано ще? Стій! Знову ангельські зорі ідуть у пітьму ненароком.Може, келих збродженого в криках епох терпкого вина?Але ні, цей напій не для тебе, міледі.Надто простий, не його тут розпусна вина.Думаєм далі, кажеш, що вже напрошуюсь в хами, я - третій?Ні, роздивись, будь уважна – тільки перший. Такого не було ще біля  контурграційних білозасніжнених ніг, точно-точно...Бачу, з кубка прозорого кришталя потягуєш херші.Без алкоголю, якось пісочно...Гаряче та градус емоцій всередині не підіймає.Хочеш напій, який доречний заспокоїти  душу?Стривай, стривай, знаю.Запропоную склянку, хм...теплого пуншу.Хімія – сік літа і спеції далекого Сходу. Знаєш?Зовнішньо наче відображає красу що зараз бачу: соком налита і на вигляд гаррряча.Хоча стоп, поглядом за вибір недбалий пронизуєш серце і ображаєш.Зараз буде потрібний напій і поетична подача:Бармен! Склянку води!Цій чарівній небесній істоті.Так, саме простої води!Я маю ще повторяти?Чистої, кришталевої рідини,Що дарує життя, відроджує справжні бажання.Не спокушає, але втамовує спрагу – і не п'яновідроджує весну, холодить життя, дає зрозуміти – де справжнє кохання.Будете трохи води зранку зі мною в палких обіймах?Після годинних цілунків,Після задоволення в суміші з болем,Що ніч із еротичним відвертим поривомніколи більше не прийде,Однозначний вердикт: фіксуємо ковтком –водним жагучим паролем.#Kaiser_A#Kaiser_A_official#поезія