Синоніми, антоніми, омоніми та пароніми — що це таке і як їх відрізнити?!?Синоніми — це слова, які мають подібне або однакове значення, але різне звучання. Вони називають те саме поняття й можуть взаємозамінюватися в певному контексті. • дружба — товаришування; • швидко — бігом; • говорити — розмовляти; • сміливий — відважний.Антоніми — це слова з протилежним значенням, які виражають протилежні поняття, але належать до однієї логічної пари. • добрий — злий; • великий — малий; • любов — ненависть; • світлий — темний.Омоніми — це слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за значенням. • голова — частина тіла; голова — керівник; • ключ — музичний; ключ — автомобільний; ключ — спосіб польоту птахів; • образ — зовнішній вигляд; образ — ікона.Пароніми — це слова, близькі за звучанням, але різні за значенням. Їх часто плутають з омонімами, проте пароніми не є тотожними й не можуть вільно замінювати одне одного. • вітряний — вітровий; • чисельний — численний; • уява — уявлення; • гривня — гривна.
Характеристика Енея з твору “Енеїда”Еней — козацький ватажок, гульвіса 🙃, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Його можна назвати і героєм, і розбишакою, і справжнім козаком, якого не зламали жодні бурі життя 😉.“Еней був парубок моторнийІ хлопець хоч куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак”
Еней полюбляє горілку 🍸, але п’є лише від нудьги. Сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це 😡.Але водночас він "ласкавий, гарний і проворний, і гострий, як на бритві сталь" вміє швидко сходитися з людьми, винахідливий і наділений дипломатичними здібностями.З часом Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська ☺️
Цікаві факти про твір “Тигролови”📚Не можна сказати, що це автобіографічний твір, проте в його основу лягли події, які Багряний сам переживав під час перебування в таборі, коли, втікаючи з нього, він блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України 😞.“Мені не треба було нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником…”
📚Роман був написаний за 14 днів. Багряний писав його, переховуючись від гестапівців у конспіративній квартирі знайомого на Львівщині.📚Перше скорочене видання твору було у 1944 р. під назвою «Звіролови», а вже у 1946 р. роман видано у вдосконаленому варіанті під назвою “Тигролови”.📚Твір витримав багато видань українською та німецькою мовами, перекладався англійською (у США, Канаді, Англії), голландською, французькою мовами. Тираж перших трьох накладів книги англійською мовою складав понад 1 млн примірників 🙀
Вечір 31 грудня називали Щедрим або Багатим 😊, до нього готували багатий святковий стіл із щедрою кутею 🍲. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів і ворожіння. Наприклад, господар підходив із сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою 🪓 стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай 🍎.Традиційно цього вечора щедрували. У деяких регіонах водили Маланку. Це не просто колядування, а цілісний карнавал 🎭.А наступного дня, коли починає світати, йшли посівати зерном 🌾. Зазвичай це робили хлопці, бо вважалось, що саме чоловік має зайти першим до хати, що принесе достаток і щастя сім’ї.До речі, ялинка 🎄 як символ різдвяних свят існувала не завжди. В давнину її місце займав усе той же дідух. І за традицією наприкінці різдвяних свят його спалювали.Загалом традицій безліч, і в кожному регіоні вони можуть відрізнятися, проте це і є цікавим та важливим - досліджувати та пізнавати щось нове, плекати й берегти їх ☺️
Зайченята, ось і промайнула половина навчального року, а це означає, що НМТ стає все ближчим 😉. Хтось уже завзято готується, хтось відкладає цей процес до останнього (чого я не раджу, звісно), а хтось починає саме зараз 🙃. Тож хочу нагадати вам про додаткові матеріали, які я підготувала, щоб полегшити вам підготовку 🤗.👉 План самостійної підготовки до НМТ з мови та літератури з посиланнями.👉 Також корисні посилання щодо орфографії, розписала, які тести можуть трапитися.👉 А тут зібрала посилання на корисні сайти, які стануть вам у пригоді при повторенні та підготовці.👉 Також на каналі є записи відеоуроків на різні теми та багато корисної інформації за різними напрямками підготовки: наголоси, фразеологізми, правила, лексичні помилки, про твори, письменників, художні засоби тощо.Все це можна знайти через пошук на каналі.💫 Ну й звісно є мої авторські курси підготовки 😉 (як курси повної підготовки, так і за найскладнішими темами). Якщо вони вас цікавлять - напишіть мені в директ в інстаграм ☺️
#цікавинкаЧи знали ви про велике кохання 💔 Ольги Кобилянської?З Осипом Маковеєм вона познайомилась в 1895 р. Йому – 28. Їй – 32. Вона вже тоді знала, що полюбить його.«… і вона йде до Вас – не зачиняйтеся перед нею, пане Маковей – бо вона не зробить Вам нічого злого”, – писала вона йому.Ці стосунки тривали десять років. Для Маковея то була просто дружба 🤝, а вона вмирала від любові 💞. Вони жили в одному місті, але спілкувалися здебільшого листами 💌.Вона зізнається йому у своїх почуттях, а він відповідає стримано. Іноді – не відповідає.Врешті Кобилянська не витримує і… робить пропозицію руки й серця 💍. Він відповідає їй, проте не відсилає листів «…бо з ніякої моєї відповіді, що я можу дати, ви не можете бути вдоволені, але, вірте мені, я хочу остатися вашим приятелем, і хоч вам того замало, я думаю, що се більше, як любов».
Врешті він одружується з двадцятип’ятирічною, а вона так і не зможе повірити, що він щасливий з тією «куркою домовою» 🙃. До кінця думатиме, що він одружився на грошах.
Як же чудово, що зараз ми наново відкриваємо для себе Різдво з його традиціями та обрядами ☺️Зазвичай до Різдва готувалися ще з літа ☀️. Під час жнив перший (а в деяких місцевостях – останній) сніп збіжжя 🌾 (дідух) залишали необмолоченим. Його вносили до хати в навечір’я Різдва, ставили на почесне місце в хаті як знак поваги до родинних традицій та зв’язку з предками.У Святвечір готували 12 святкових пісних страв 🍲 на честь дванадцяти апостолів. Коли на небі з’являлася перша зірка 🌟, родина могла сідати до столу, але перед тим як сісти, кожен дмухав 🌬 на місце на лаві, щоб, бува, не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати ☺️Ще одна чудова традиція - колядки. Є чимало унікальних колядок, які вдалося зібрати дослідникам у Цифровому архіві фольклору.А одна з найяскравіших традицій Різдва — вертеп 🙃. Учасники перевдягаються в історичних та біблійних персонажів, виконуючи сценки з вертепної вистави. Важливий атрибут вертепу — різдвяна зірка ✴️, яку вважають символом радості.
Зараз стільки усіляких різдвяних прикрас для дому і смаколиків можна знайти, що очі розбігаються 🤩. А колись наші предки прикрашали свої оселі витинанками. Їх використовували для прикрашання вікон, стін, грубок, полиць і печей. Традиційно у витинанки закладали сюжет, який розповідав, що відбувається в селі: які були свята, весілля, хто народився. У 60–70-ті роки ХХ ст. декоративні прикраси витіснили витинанки з побуту. Відтак їх почали використовувати зрідка у формі новорічних прикрас-сніжинок на вікна 🪟 та ялинку 🌲.А ще традиційно до зимових свят готували “панянки” - обрядові пряники. Їх готували із пісного солодкого тіста під час різдвяного посту, потім фарбували у рожевий та розписували узорами різнокольоровою «лазаровкою» – суміш борошна, крохмалю і води з додаванням барвника (природного або купленого на ярмарку). Звичайно ці пряники роблять у подобі дівчини, через що вони дістали свою назву, але панянки можуть бути також у формі коників, вершників, півників, пташок, рибок, чобітків тощо.
Характеристика діда Семена з твору “Зачарована Десна”Дід Семен — один із центральних образів твору. Саме його можна вважати уособленням духовної краси українців, чемності та людяності.«У нас був дід дуже схожий на Бога. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув дід теплою землею і трохи млином».
Він був добрим духом лугу і риби. Гриби і ягоди збирав у лісі краще за всіх, «розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо». Так вмів розповідати про старовину, що діти слухали, забувши про все, поки й «не засинали в запашному сіні під дубами над зачарованою річкою Десною».
Але цікаво й те, що він був не лише доброю людиною, а ще й трохи хитрим 😉. Він часто прикидався глухим, щоб уникати сварок у родині 🙃.Понад усе він любив сонце ☀️, прожив близько ста літ, не ховаючись у затінок ніколи. Так під сонцем і помер, коли прийшов його час.
Цікаві факти про І. Франка📚З дитинства виявляв феноменальні здібності 🤓: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях, у п’ятому класі під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі, а у 15 вже перекладав Гомера та Софокла.📚З кількості написаних ним творів можна зробити висновок, що за 40 років творчого життя кожних два дні він створював новий літературний твір (вірш, роман, монографія тощо) 🙀.📚Був першим професійним українським письменником, який заробляв написаним ✍️.📚Закликав населення Галичини називати себе українцями, а не русинами — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” він писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”
📚Через бідність і нестачу грошей на окрему могилу, ховали його в чужій вишиваній сорочці, в «позиченій» ямі на шість домовин 😞. І лише через 10 років Франка перепоховали в окремій могилі.
TGLIST.COM.UA
