LILA | Увесь листопад і жовтень мене переслідує одне цікаве відчуття, яке нес...

Увесь листопад і жовтень мене переслідує одне цікаве відчуття, яке несе за собою купу думок.Я останні тижні щовечора лягаю спати і не можу повірити, що мені вдається те, що я, наприклад, могла запланувати на день. А у більших масштабах мені досі не до кінця віриться, що мені вдається те, що я роблю протягом усієї осені.Це не про те, що мої ідеї класні і реально заходять людям, хоча цей етап проходиться теж на початку. Це про обʼєми роботи і насиченість днів, які я маю, і з якими я, на мій подив, гарно справляюсь.Порівняти графік весни/літа і зараз — це небо і земля. Я дивилась на насиченість цього графіку восени в календарі щоранку і думала «боже, як я це вивезу» — а там і глибинні інтервʼю, і навчання, і онлайн події чи консультації, дуже багато писанини, ну і інше життя поза роботою: водіння, друзі, спорт. А потім я живу цей день і ввечері думаю «вау, я це вивезла!».У мене в роботі разом у різних проєктах 60+ людей 🙈 Це як сталось... І говорю я про це вже, тому що це третій місяць підряд з такими більшими об'ємами, а не одноразова історія.І, мабуть, потрібен час, аби ось ця реальність стабілізувалась і стала нормою, аби відчуття такого не було. Воно і досить приємне, бо нагадує тобі, що ти десь вже там, де ще ніколи не був. До того ж, ти отримуєш підтвердження, що ти можеш тут бути, в тебе виходить, ти можеш витримувати такі обʼєми цього світу. І якщо зараз це приносить більше задоволення, ніж дискомфорту — згодом це буде база і від неї ти будеш рухатись знову в нове і більше.Я задавалась питанням, а як люди, в яких об'єми життя в х5 разів більші, вивозять це? Знову ж таки, в усіх 24 години і всі чимось обмежені. І от цікаво було, як люди приходять до більш насиченого життя і витримують цей темп, що потім стає нормою. І, звісно, є список того, що допомагає в цьому, я і у себе помітила такі фактори і знаю, що без певних опор інше не було б можливим.Інше цікаве спостереження, це все вже не викликає у мене виснаження чи стресу, як це здавалось би могло бути. Мені від цього щиро добре 🥹 Уся комунікація, відгуки, люди дають такий обмін, що втома буває, але нею ти мʼяко закінчуєш свій день, погружаєшся у сон, де гарно відновлюєшся, і там прокидаєшся з відчуттям інтересу до нового дня.Мені дуже цікаво, як воно буде далі, а поки я ще дивуюсь, що це вдається)