Лаура Барроу — Покличте Канарок ДодомуЖанр: трилер, фікшнВидавництво: @Book_ChefОчікувалась за обкладинкою сімейна драма, обіцявся трилер, отрималось шось десь посередині. Таємничий, але не дуже темний, збиваючий з ритму, але непоганий сімейний трилер на пару днів читання.Історія нам розповідає про сестер, які повертаються в хоумтаун для зустрічі з бабусею, а також для виконання домовленості, який вони дали одна одній 25 років тому — повернутись та викопати капсулу часу.І от, в принципі, і всьо. Чи пахне тут трилером? Та ні. Але ж він буде? Агась. Але так, номінально. Зараз все розповім ВраженняДобре-добре, мій опис книжки не є офіційною анотацією, в якій дійсно згадується завʼязка сюжету, що одна з сестер зникла, що дівчата в капсулі часу знаходять знайоме обличчя жінки, у якої може бути інформацію про той день енд соу он. Але це майже половина книжки. Поки читач добирається до самої суті, то вже починаєш думати, що тебе автор просто ґазлайтить на рівному місці))А все через структуру оповідання: ми маємо оповідь від декількох осіб — сестри (сьогодення) та бабуся (минуле). До речі, історія бабусі мені більше сподобалась за основний сюжет. Там якось було набагато більше драми та емоцій; натомість в оповіді від особ кожної з сестер відчувається проста бєзнадьога і нічо такого — кожна з чувіх по-своєму якось страждають через своїх демонів. Ну, окей. І саме через цю структуру ти не встигаєш пройнятися жодним з персонажів. Розділи короткі. І сама історія не так шоб масштабна була. Майже все завʼязано на емоціях і особистих стражданнях персонажок. В результаті отримуємо те, чого і так кожна з них могла би очікувати (та і читач також). І виходить, що і зламу нема, і ми просто приходимо до чогось в кінці, що раніше і так очікували. Мені в поганому значенні «Покличте Канарок Додому» нагадало «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової, але у випадку з «Мієчкою» ми отримуємо класну історію, в якій є сімейна драма, яка в результаті розбиває серце, через що хочеться потім і поплакати, і позгадувати, і порефлексувати. Після «Канарок» взагалі нічо не хочеться. А нє, брешу. Просто хочеться перейти до наступної книжки.Багато чого могло би бути в цій історії, але розкриття таке неповне, що і зачепитися нема за що🤷‍♂️ ВисновкиПрям радити я не можу книжку до прочитання. І зупиняти вас читати її також не можу. Якось так. Чи варта вона уваги? Не знаю. Чи варто на неї прям фукать? Та також ні. Просто пофігу. Не дуже люблю такі відчуття після прочитання. З.І.Хотів ще додати, що на сайтах продажу книжок є «схожі товари». Зазвичай там плюс-мінус все підходить, коли собі шукаю щось на кшталт того, що вже раніше було прочитано. В цьому випадку я бачив такі дивні рекомендації, які наштовхували на незрозумілі очікування, так як «Канарок» іноді можна побачити в одному рядку і з Жаданом, і з Брауном, і Павлюком, і Веа.Лаура Барроу, шо ти за звєрь такий?😅🌟🌟🌟⭐️⭐️ЛЕСИК — тут про книжки і не тільки.