Тобто конфліктна ситуація сталась саме з ОСОБА_3, а не з ОСОБА_1 (набувачем по договору довічного утримання (догляду)), що вказує на те, що підставою для розірвання договору є саме неприязні відносини з батьком відповідачки за первісним позовом, а не неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору; 5️⃣встановивши існування підстав, які мають істотне значення, та свідчать про неможливість подальшого виконання договору довічного утримання (догляду) ОСОБА_1 через перешкоджання їй у виконанні умов договору ОСОБА_2 шляхом недопуску до квартири, ігнорування її телефонних дзвінків, ненадання ключів від квартири саме з метою «штучного» створення підстав для розірвання указаного договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмову у задоволенні позову відчужувача ОСОБА_2; 6️⃣врахувавши, що набувач ОСОБА_1 не має можливості виконувати умови договору довічного утримання з підстав, що мають істотне значення, взявши до уваги тривалість виконання умов договору (з 21 вересня 2018 року), суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов набувача ОСОБА_1, розірвав договір довічного утримання (догляду) та залишив у власності набувача ОСОБА_1 частини квартири; 7️⃣за змістом частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Апеляційний суд не навів мотивів з яких він має сумнів щодо достовірності обставин або добровільності обставин, які визнала ОСОБА_2. ✂️Тому касаційному суду належало касаційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.Постанова.