Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб та задоволення позовних вимог.       ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/132746728  від 04.12.2025 у справі № 990/50/24 зауважила, що правовідносини, які регулює рішення в оскаржуваній частині, виникають між ВККС України та суддями / кандидатами на посаду судді, які проходять процедуру кваліфікаційного оцінювання, і поширюється лише на осіб, щодо яких воно застосовується. Водночас та обставина, що оскаржене рішення було прийнято ВККС України уже після проходження позивачкою кваліфікаційного оцінювання, вказує на те, що цей правовий акт не призводить до встановлення / зміни або припинення прав та/або обовязків безпосередньо для неї, а тому вона не є субєктом правовідносин, у яких був чи буде застосовано цей акт, зважаючи й на те, що кваліфікаційне оцінювання щодо неї закінчено.       Оскільки позивачка не належить до числа осіб, щодо яких було чи буде застосовано оскаржуваний акт, відповідно вона не є суб`єктом його оскарження. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що оскаржуваний акт не порушує прав чи інтересів позивачки в межах спірних правовідносин, тому Велика Палата дійшла висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог.