— Це для блага Острова. Ти зробиш послугу своїй країні. Але це була не його країна. Таких як він ніколи не сприймали тут, навіть після всього, що вони зробили для Острова.— І пам’ятай, синку, — промовив інспектор, перш ніж вони зійшли на борт судна до материка. — Якщо ти посмієш не виконати хоч один наказ, я зроблю все, щоб ти знову опинився тут.Коли його ступні торкнулися голої землі замість холодного обсидіану, коли хмари на небі розійшлися і щедрі сонячні промені знову залили його обличчя, він відчув, як нова надія пробилася з темного закутка душі.Ланцюги цієї угоди мали деяку слабину. Він знову міг мати це все, навіть виконуючи інспекторську брудну роботу. Усе, чого він бажав, існувало за межами Високобашти. Його старе життя, родина, помста. Читайте уривок із новенького урбан-фентезі «Дім Прокляття і Крові» Алексіс Менард у блозі🔗Темний сетинг із постіндустріальною панковою атмосферою, що перегукується з «Гострими картузами», уже став сенсацією у BookTok. І вже зовсім скоро книжка вийде українською!📓Передзамовити новинку можна тут!