Кушугумська громада | ️💔 До останнього не хочеться вірити, що твоєї близької людини – сина, ...

🕯️💔 До останнього не хочеться вірити, що твоєї близької людини – сина, чоловіка, брата – більше немає серед живих. Але експертиза не залишає сумніву рідним… Наразі будемо проводжати в останню путь ще одного воїна громади - Євгена СЄРИХ, стрільця-гранатометника військової частини А4948, який народився 10.07.1984, а загинув під час виконання бойового завдання 03.09.2024 під Покровськом Донецької області. Нашим земляком Євген став на початку війни, коли переїхав до Балабиного разом з матір’ю Іриною Вікторівною з окупованого села Тимошівка в Михайлівському районі області. Для нього це був принциповий момент – ніякого співробітництва з окупантом, краще залишити все… І залишили. Євген, як згадує мати, був майстер на всі руки, чудово «дружив» із технікою, будь-що міг відремонтувати  або зібрати з підручних матеріалів. Недарма обрав спеціальність автослюсаря, навіть тривалий час працював на АвтоЗАЗі, користувався повагою колег за майстерність та відповідальне ставлення до справи. Поважали Євгена за професійність і на виробництві деталей для залізниці, коли працював на приватному підприємстві у громаді. Навіть коли поїхав свого часу на роботу до Польщі, встиг стати провідним фахівцем та цінним «кадром» на виробництві холодильників на заводі Indesit.  І до призову, і під час служби вважав своїм обов’язком підбадьорити, підтримати маму й молодшого брата, особливо  через війну та її наслідки для їх сім’ї. Просив не занепадати духом, вірити, що ми обов’язково переможемо. Але один з боїв поблизу села Лісівка Покровського району став для воїна останнім… Після потужного артобстрілу Євген не вийшов на зв’язок. Відео, яке він надіслав Ірині Вікторівні, коли з побратимами їхав на позиції – то є для неї остання та найдорогоцінніша згадка про сина. 🙏 Спи спокійно, Захиснику! Великий тобі уклін та шана співвітчизників! Сумуємо, любимо та пам’ятаємо.